Тернопільський кандидат у нардепи підготував книгу до друку
Автор поетичних книжок « Розмова з батьком », « Квіти для мами » Анатолій Вихрущ підготував до друку третю збірку поезій. Пропонуємо тернополянам декілька віршів.
МАМІ
Я так хотів про маму написати,
У серці віднайти такі слова.
Які б зайшли сонцем до хати.
Щоб мама не хворіла і жила.
Я так хотів знайти мамі слова,
Слова знайшов, їх промовляю нині…
У горі похилилась голова,
Молився син, у мами на могилі.
ЛЮБОВ І НЕНАВИСТЬ
Я так любив російську мову,
Її вивчав і вивчити хотів.
Шаную Достоєвського, Толстого,
Смертельно ненавиджу москалів.
ДОЛЯ
Ви не шкодуйте,і не співчувайте.
Для мене добрих слів не підбирайте.
Я вибрав сам формат життя,
Не потребую меду співчуття.
Спокійно і достойно день і ніч,
З молитвою, опора це єдина.
Без докору як мовчазний солдат,
Виконував роботу сина.
Елітний викладач, Європою пройшов,
Хотів, щоб розумом була душа багата.
Шануючи в людині суть людську,
Студента шанував як брата.
Не визнаний у рідному краю,
Тут добре слово прозвучить по смерті.
Одвічні наймити прибудуть на фуршет,
Знайдуть слова немов джинса потерті.
В біді народжений, щасливим жив,
Любов’ю скупаний у батьківській домівці.
Я присвятив найкращий вірш,
Не центру області,
А центру світу – Августівці.
НЕ ПОТРЕБУЮ
Не потребую презентацій,
Перед « бомондом світовим ».
Слова порожні, наче дим,
Так само як і фальш овацій.
Бо вийде критик, не поет,
Він патанатомом працює.
Поріже текст, покритикує,
І скаже: « Можна й на фуршет ».
А на фуршеті, Боже мій,
« Старий, ти супергеніальний,
Це певно вечір твій останній «,
І вмить читає віршик свій.
А добрі люди з глядачів,
Оцінять дійство так глибинно:
« Дружини, щось його не видно,
І сам блідий, мабуть хворів ».
Чому ж ви земляченьки злі,
Я вірш писав сльозою й кров’ю.
Він зцементований любов’ю,
Дарований з небес мені.
За це віддавши шмат життя,
Вам віддаровую на згадку.
Пізнавши творчості загадку,
Відходжу мовчки в небуття….
Не потребую презентацій,
Хвалебних од, смішних нотацій.
Коментарі вимкнені.