Тернополянка Наталія Веретюк вже понад вісім років створює незвичні стрижки для тварин
Молода Наталія Веретюк вже понад вісім років створює незвичні стрижки для тварин. Про свою незвичну роботу дівчина поділилася з журналістами.
— Наталю, далеко не усі знають, хто такий грумер. Розкажи, де ти навчалася професійно доглядати за тваринами?
— Моє захоплення тваринами переросло в професію. За освітою я практичний психолог. Закінчила ТНПУ, навчалася в США. Чотири роки працювала психологом у школі та дитсадку. Діток дуже люблю, але мізерної зарплати не вистачало на прожиття, тому довелося шукати іншу роботу. Якийсь час займалася дресируванням собак. Навчити собаку неважко, набагато важче навчити господаря правильно поводитись із твариною.
Коли в Тернополі відкрили перший салон для тварин, я звернулася туди зі своїми улюбленцями, а згодом влаштувалася на роботу. Ази грумерства переймала від власниці салону. Догляд за шерстю тварин потребує чимало знань та навиків. Нині працюю вдома, багато моїх клієнтів стали моїми друзями.
— З ким легше працювати — з собаками чи котами?
— З кожною собакою можна домовитися: на одну треба насваритися, іншу посюсюкати, чмокнути, а кіт, якщо не хоче процедур краси, то буде кусатися, дряпатись. Є така приказка, що собака вважає господаря своїм Богом, а кіт думає, що він — Бог для людини. Підстригаю переважно собак, котів зрідка, хіба якщо потрібно зняти ковтуни, щоб полікувати дерматити. Насправді котів підстригати не обов’язково. Собаки швидко відновлюють теплорегуляцію після зняття шерсті, котам натомість некомфортно, можуть захворіти. Не розумію господарів, які приносять пухнастого перса поголити, бо… линяє. Якщо линяє — треба вичісувати, купати, а не зрізати шерсть.
— Стрижка тварини — це більше естетичне задоволення для господаря чи все ж необхідність для тварини?
— У деяких порід собак постійно відростає шерсть, і якщо її не зрізати, сягне до підлоги. А потім можуть утворитися ковтуни, розвинутися дерматити, грибки, екземи. Щоб запобігти хворобам, таких тварин потрібно стригти. Окрім відвідування грумера, господарям варто й самим розчісувати собак.
Шерсть у йорків, мальтійської болонки чи ши-тцу за структурою схожа на людське волосся, їх потрібно стригти. Німецьку вівчарку та алабая можна не купати і не стригти все життя і їм це не дошкулятиме. Не конче потребують стрижки сенбернари та ньюфаундленди, але їх потрібно вичісувати. Господарі помилково думають, що таких собак варто поголити, щоб їм не було спекотно, насправді довга шерсть, як папаха у кавказців, — захищає і в холод, і в спеку.
— З собаками яких порід найцікавіше працювати?
— Захоплююсь стрижкою пуделів, хоча це не моя улюблена порода. У них шерсть, як густий кущик — можна проявити творчість. Коли стрижу їх — впадаю в нірвану (усміхається — авт.) Якщо маю можливість, беру одного пуделя на день і насолоджуюсь! Ще люблю стригти ши-тцу, шпіців та йорків.
— Тварини проявляють характер?
— Буває, попрацюю дві години біля маленької собачки, а втомлюся, ніби у спортзалі займалася. Натомість велика собака може не завдавати клопоту. Якось двоє цуценят пуделів до крові покусали мені руки. Моя помилка була в тому, що відразу взяла обох. Одна собака поводиться скромно, а дві — це банда. У мене є метод роботи з агресивними собаками: спершу насварю, щоб дати зрозуміти, що не боюся їх, а потім проявляю ніжність. Тварина розуміє, що їй вигідно бути спокійною, але було кілька собак, яких так і не змогла приборкати.
— Чи доводилося звертатися з травмами до лікаря?
— На щастя, все обходилося. Відразу обробляю укуси тварин спиртом або перекисом водню, щоб не було зараження. Кусають здебільшого маленькі собачки. Грумери мусять бути обачні! Один ветеринар через укус кота втратив палець. Не всі господарі приводять чистих та здорових тварин, бувають з дерматитами, блохами, грибками, тому все ретельно дезінфікую.
— Чи вміють господарі виховувати собак?
— Люди купують собак, але часто далекі від того, як за тваринами доглядати, як з ними спілкуватися. Маленьких собачок сприймають за іграшку, великих тримають на показ. Особливо це стосується деяких заможних людей, для яких тварина — забаганка, на рівні з розкішним будинком та дорогим авто.
— На стрижки приводять здебільшого породистих собак?
— Приводять різних собак. Я не є прихильником градації тварин за породою, всіх сприймаю однаково. Радо погоджуюся постригти і дворняжок, яких приводять пенсіонерки. Для літніх людей це великі витрати, але вони хочуть, щоб їхні улюбленці були гарними. Якщо господарі не мають змоги віддати собаку на стрижку до грумера, то можуть самі розчесати та підрізати шерсть, може, не буде так акуратно, але тварина все ж не хворітиме.
— Скільки часу затрачаєте на стрижку собаки і яка вартість послуги?
— Ретрівера можу постригти за три години, а біля сенбернара, ньюфаундленда, чау-чау іноді пораюся більше десяти годин. Деякі грумери стрижуть по шість собак на день. Я не ганяюся за грошима, стараюся жити в своє задоволення, отримую кайф від роботи, тому беру одну-дві собаки на день. Але це сезонна робота, тому маю й вихідні. Стрижки вартують від двох сотень гривень і вище.
— Розкажіть про своїх собак…
— Коли мені було 17 років, у мене з’явилася перша собака — німецька вівчарка. Я навчила її всіх команд, окрім агресії. На жаль, її вкрали… Після того я думала більше не заводити тварин, але побачила собаку породи алабай і закохалася! Це був надзвичайно розумний пес — і професор, і доктор наук в одному (сміється — авт.).
Якось я помітила, що з шафи зникають цукерки, не могла уявити, як Барселонка дістає їх. Почала грішним ділом думати, що вона як у казці «Кривенька Качечка» стає стрункою дівчиною і добирається до ласощів (сміється — авт.). Аж згодом зрозуміла, що собака витягує з шафи речі, робить з них «гору», стає на неї і дістає лапами цукерки. З Барселонкою було відчуття, що я захищена від негативу всього світу. На жаль, собака померла, залишився її син Бархан.
Він дуже тужив за мамою, три дні лежав на могилі, я силою забрала його. Через стрес не міг ходити, місяць майже не їв. Якби я не бачила його туги, думала б, що у фільмі «Хатіко: Вірний друг» перебільшення. Нині у мене є ще ретрівер Булка. Я купила її для подруги, собаку якої збила фура, але подруга не захотіла брати, тож Булка залишилася у мене.
— Тернополяни гуманні до тварин?
— Не настільки, як би хотілося. «Навіщо тобі такий величезний пес, на тих харчах можна вигодувати свиню», — часом доводиться чути на вулиці від перехожих. Таким людям даремно щось пояснювати. Найбільше мене болить за собак, яких господарі припинають чи тримають у вольєрі — це ніби запроторити в неволю незаконно засудженого. Дворові собаки, на відміну від них, набагато щасливіші, бо мають свободу. Треба бути відповідальними за тих, кого ми приручили. Собаки дуже страждають від самотності, тому, крім догляду, з ними ще треба гуляти, спілкуватися, гладити їх, бо вони живі істоти і хочуть любові та ласки як і люди.
Коментарі вимкнені.