У Залісцях освятили пам’ятник загиблому воїну Андрію Чабану (фото)

Минув рік, як біля міста Первомайськ на Луганщині загинув сержант, інструктор відділення зв’язку 140-го окремого центру ССО, житель села Залісці Збаразького району Андрій Чабан.

26-річний Андрій загинув не зрадивши присязі. У телефонних розмовах просив батьків не вірити в пропагандистські байки. Казав, що воює Росія проти незалежної України. Захищаючи рідну землю боєць загинув від снайперської кулі.

У серцях рідних та бойових побратимів він назавжди залишиться Героєм. Таким його увіковічнили і у пам’ятному постаменті, що освятили на могилі бійця.

«Життя Андрія забрала куля ворожого снайпера. Він був надією для батьків, але смерть невблаганна, вона забирає найкращих, – розповідає сільський голова Залісецької  сільської ради Марія Копач. – Не дочекались батьки свого сина, не дочекалась дівчина хлопця, з яким найближчим часом планувала пов’язати своє життя.  Ця смерть сколихнула все село. Люди по-іншому почали дивитись на смерть, вони по-іншому осмислили весь тягар того, що сьогодні відбувається у нашій країні».

Андрій завжди був гордістю для своїх батьків. Кращий учень у школі, кращий студент у тоді ще Галицькому інституті імені В’ячеслава Чорновола. Здобувши диплом та не змігши  працевлаштуватися за обраним фахом – Андрій не міг сидіти склавши руки. Він  вирішив іти на військову службу за контрактом. Потрапив до елітного спецпідрозділу, що дислокується в Хмельницькому. Став інструктором відділення зв’язку, військова справа припала йому до душі, тому вдруге знову підписав відповідний документ на проходження служби.

«Батьки зростили справжнього Героя, українського патріота, який любив свою країну та пожертвував заради неї життям. Він боровся, щоб ми мали вільну Українську державу, щоб наші діти були вільними господарями на своїй землі, щоб плекали свою культуру, мову, традиції, щоб врешті відчували себе українцями. Ця одвічна мрія забрала не одне життя. Тому Україна мусить стати незалежною. Головне не втрачати віру, адже ми вже маємо гіркий досвід того, коли українці зневірились. На початку XX cт. при владі також були ліберали, які не хотіли воювати з Москвою. Але чим це закінчилось для українців – прийшли більшовики і почали жорстокий терор, якому немає аналогу в історії людства.

Сьогодні ми не маємо права повторювати помилок. Наше завдання вистояти і витримати це випробування», – наголосив Народний депутат України Михайло Головко.

Провідати побратима приїхали і його бойові товариші. Вони кажуть, Андрію Чабану – можна було довірити власне життя.

«Нам досі важко переживати втрату бойового друга. Під час бою йому можна було довірити власне життя. Висловлюємо подяку батькам Андрія, за те, що виховали такого сина. Він справжній Герой. Тому сьогодні, в пам’ять про нього, ми захищатимемо країну до останнього подиху, аби наші батьки та рідні не бачити війни», – наголосили бойові побратими