Суд поновив на посаді експрокурора Тернополя, якого звільнили в рамках кримінальної справи

Понад чотири роки пройшло відтоді, як працівники НАБУ провели гучну операцію із затримання керівника Тернопільської місцевої прокуратури Віталія Сідорова з підозрою в отриманні неправомірної вигоди. Правоохоронці інкримінували, що начебто він разом із колегами з обласної прокуратури вимагали хабар розміром у 300 тисяч гривень. Через це Віталій Сідоров був звільнений з органів прокуратури за «порушення правил прокурорської етики». І відтоді він у судах різних інстанцій захищав своє добре ім’я, бо був твердо переконаний, що жодних кримінальних правопорушень не вчиняв. Тільки через довгих чотири роки він здобув першу серйозну перемогу. Якою ціною вона дісталася, ми запитали особисто Віталія Михайловича.

«Це було суто політичне рішення»

– За останні роки я пройшов дуже багато кіл пекла. У 2016 році звернувся до

Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Генеральної прокуратури України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Генпрокурора про притягнення мене до дисциплінарної відповідальності в частині звільнення з посади керівника Тернопільської місцевої прокуратури та з органів прокуратури. Суд мені відмовив у поновленні на посаді. Львівський апеляційний адміністративний суд залишив у силі рішення тернопільських колег. Далі я подав касацію у Верховний суд, яку частково було задоволено. Суд вказав, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою питання про те, чи досліджувались прокуратурою в рамках службового розслідування ще інші документи/докази, окрім письмового повідомлення про підозру з посиланням на матеріали, зібрані в рамках кримінального провадження (без документального підтвердження), і які в своїй сукупності доводять наявність у діях позивача склад саме дисциплінарного проступку. Тим самим попередні судові рішення було скасовано, а адміністративну справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, – розповів Віталій Сідоров.

Тернопільський окружний адміністративний суд знову відмовив експрокурору в поновленні на посаді.

– Це було суто політичне рішення! Після рішення Верховного суду, де чітко написано, що Сідорова звільнили незаконно, мене мали поновити на роботі, однак місцевий суддя знову чомусь прийняв рішення не на мою користь. Далі справа розглядалася у Львівському восьмому апеляційному адміністративному суді, й 12 листопада колегія суддів скасувала рішення суду першої інстанції та вирішує поновити мене на посаді, – каже експрокурор.

У рішенні суду, зокрема, йдеться: «Визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Поновити Сідорова Віталія Михайловича на посаді керівника Тернопільської місцевої прокуратури з 15 липня 2016 року. Стягнути з Тернопільської обласної прокуратури на користь Сідорова середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 350 207 гривень 88 копійок, без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов’язкових платежів».

У частині поновлення на посаді відповідач – Генеральна прокуратура, тому рішення повинна прийняти особисто Генпрокурор Ірина Венедіктова.

– Рішення набрало законної сили, тому воно підлягає негайному виконанню. Наскільки я зрозумів, прокуратура буде апелювати до Верховного суду. Але той свою позицію вже висловив. Однак Україна – це країна чудес, і в ній можливо все, – розмірковує Віталій Михайлович.

«Нині займаюся адвокатською практикою, анітрохи про це не шкодую»

Експрокурор Тернополя всі ці роки в судах боровся не за посаду. 

– У моєму поновленні на роботі в органах прокуратури була певна мета: аби в трудовій книжці не було ганебного для мене запису про те, що я звільнений за порушення прокурорської етики. Нині займаюся адвокатською практикою, анітрохи про це не шкодую, у мене достатньо клієнтів. Для себе прийняв принципове рішення: як тільки мене поновлять на посаді, того ж дня пишу заяву на звільнення за власним бажанням. І на цьому крапка. Мене робота в прокуратурі в принципі не цікавить, не хочу від цієї структури нічого! – каже Віталій Сідоров.  

Суд ухвалив рішення стягнути з обласної прокуратури на користь звільненого працівника 350 тисяч гривень. Попри високі заробітки цих службовців, сума видається не такою вже й великою – близько семи тисяч на місяць. 

– Зарплата вираховується за 100-ю Постановою Кабінету Міністрів. Береться середньоденна заробітна плата за останніх два місяці, а оскільки у цей час я був відсторонений від посади, то мені нараховували лише «голий» оклад без жодних надбавок. У зв’язку з цим, маємо таку суму. До того ж до відшкодування буде значно менша сума, десь у межах 280 тис. грн., адже доведеться сплатити державі 19,5 відсотка різних відрахувань, – пояснює Віталій Сідоров і додає, що ще не думав, як їх витратить: «Коли їх отримаю, тоді й буду щось планувати».

«Просто сказали: ти винуватий, але не сказали конкретно в чому»

Користуючись нагодою, ми напряму розпитали про звинувачення Віталія Сідорова у хабарництві.

– Та кримінальна справа просто завмерла! Є строки досудового розслідування. Максимум, (по важких злочинах), вона може тривати 12 місяців. Тут виходить, що детективи нічого не змогли довести, але система боїться підняти руки. Розслідувало справу НАБУ. Звідти її направили у Галицький суд м. Львова. Судді перенаправили у Верховний суд, щоби там змінили підсудність. Верховний суд змінює підсудність на Хмельницький міськрайонний суд. Той слухає справу в складі колегії із трьох суддів та ухвалює рішення про повернення обвинувального акта, тому що, згідно з  Конвенцією, людина повинна знати, від чого вона захищається, а їй просто сказали: ти винуватий, але не сказали конкретно в чому. В обвинувальному акті, зокрема, вказано, що «Сідоров вступив у злочинну змову», а з ким вступив, за які гроші – не повідомляється, все побудовано на загальних термінах про співучасть. Так робилося тому, що детективи НАБУ в мене нічого не знайшли, бо й не могли знайти, адже до цієї справи я не мав жодного відношення, – каже наш співрозмовник.  

Далі справа потрапляє у Хмельницький апеляційний суд, який скасовує постанову Хмельницького міськрайонного суду і повертає до повторного розгляду.

– Знову справу слухає Хмельницький міськрайонний суд, але вже іншою колегією суддів. Нова колегія ухвалила таке ж рішення. Загалом міськрайонний суд ухвалив три подібних рішення. У 2018 році справу направляють у Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) для того, щоби ті усунули недоліки. Тобто зробили все, як це передбачає закон. І хоча часові рамки в даному випадку не регламентуються, але мають бути розумні терміни, щоби не порушувати права людини. Вони цього не зробили і по сьогоднішній день цю справу тримають у себе. Одного разу мене викликали, я їм дав покази і сподівався, що справу нарешті закриють. Я похвилинно розписав: де я був, з ким, яка в мене нарада була. Показав відповідне відео, адже в міській прокуратурі було відеоспостереження. Все вказувало на те, що навіть гіпотетично я не мав можливості за тих обставин бути в обласній прокуратурі, як вони вказують, бо у той час знаходився в міській прокуратурі. Після цього змінюють обвинувачення зі статті КПК 368 на 369 п. 1. Тобто спершу мене звинувачували в отриманні хабара, а потім – у зловживанні впливом. Простими словами, слідчі вже кажуть, що я маю якесь відношення до цієї справи, бо, мовляв, будучи керівником прокуратури, використав свої можливості впливу на підлеглих… Для мене навіть таке формулювання не припустиме, і я буду боротися до кінця, – підсумував Віталій Сідоров.

Віталій Попович

Джерело: Тижневик “Номер один”