Як тернополяни ставляться до мобілізації: хто має право на страх?
У квітні в Україні розпочалася п’ята хвиля мобілізації, підготовка до якої розпочалася ще до закінчення четвертої. Як зазначив Президент, кожен восьмий мобілізований прийшов самостійно і записався добровольцем. 20 травня питання “Як ставитесь до процесу мобілізації в Україні?” ми поставили мешканцям Тернопільщини. Ось окремі результати опитування:
Андрій, юрист (25 років): “Після одного року бойових дій на Донбасі, після хвилі патріотизму, на якій проходили перші хвилі мобілізації, спостерігаємо тенденцію серед військовозобов’язаних уникнути мобілізації. Частково це пояснюється і повним усвідомленням реалій війни та розвіюванням романтичних ілюзій з цього приводу, а також відсутністю переконливих реформ в середині країни. Отже втрачається мотивація до виконання військового обов’язку. А також корупція в армії та воєнкоматах. На практиці виходить ситуація, що людей зайнятих на роботі мобілізовують, а ті, хто ніде не працює, а отже їх не важко знайти, уникають мобілізації. В людей зникла мотивація, а воєнкомати не напрацювали чітких, зрозумілих методів набору на військову службу, а військове керівництво так і не зуміло правильно мотивувати потенційних військових”.
Олексій, маркетолог (22 роки): “Вважаю, що мобілізація має проводитись, але підхід до неї треба змінити. Перш за все, варто розрахувати, яку кількість військовослужбовців можливо повністю забезпечити всім необхідним (при цьому не сподіватися на підтримку волонтерів, а виключно на фінансування з боку держави). Кожен мобілізований повинен чітко усвідомлювати, де і які завдання перед ним будуть поставлені, виходячи із рівня його фізичної та психологічної підготовки, а також кваліфікаційних навиків. Всі винагороди та статуси, які у результаті має отримати людина, мають бути оформлені документально, а не існувати на рівні обіцянок і законодавства. Зараз патріотизм і готовність до самопожертви є важливими складовими успішності нашого протистояння значно сильнішому ворогу, але не виконані зобов’язання перед військовими і, як наслідок, погіршення репутації українських збройних сил можуть звести ці фактори нанівець”.
Тарас, волонтер у зоні АТО (23 роки): “Сьогодні мобілізація необхідна, насамперед, для проведення ротації. Хоча з іншого боку немає такої кількості бажаючих іти служити, як було рік тому. Перш за все, в цьому винна влада, яка не показує бажання закінчувати цю війну, тому можна зрозуміти тих, хто тим чи іншим чином уникає мобілізації. Та перш за все потрібно врахувати становище тих, хто воює вже більше року”.
Владислав, школяр (15 років): “У принципі мобілізація – необхідне явище, але треба трохи навчитись хоча б стріляти і бойових прийомів захисту, а не так, як “Ок, пацан, ти підходиш – йди воюй!”.
Андрій, журналіст (24 роки): “Війна на Сході України спричинила проведення в Україні кількох хвиль часткової мобілізації, яка вже «захлиснула» не одного українського воїна. Одразу спадає на думку друга частина трилогії Жан-Поля Сартра «Шляхи свободи» – «Відстрочення», де значний обсяг уваги приділено ухилянню, боязні мобілізації на початках Другої світової війни. Думаю, право на страх має кожен. Навіть найсміливіший. Відомо, що Тернопільщина «пасе задніх» у виконанні мобілізаційного плану. Чи маємо право засуджувати так званих «ухилянтів», або ж навіть дезертирів? Не знаю… Раджу почитати «Пастку для дурнів» Геллера і «Подорож на край ночі» Селіна, там якраз можна знайти відповідь на це непросте запитання. Питання в іншому: чи зможе мобілізація сприяти закінченню такого алогічного явища як війна? Чи, можливо, це всього лише, «пастка для дурнів»? Як би там не було, війна в кожному з нас. Кожен із нас так чи інакше вже є мобілізований. І вона триває…”.
Віталій, лікар (28 років): “Питання мобілізації сколихнуло українське суспільство досить різко: від простої сільської родини до закордонної діаспори, яка правдами-неправдами почала масово пересилати “Квікклот” та “Целокс”. На питанні мобілізації паразитує російська пропаганда, вдаючись до спекуляцій та провокаційних сюжетів “як знімають прямо з поїзда і відправляють в АТО”. Мобілізація –природний стан українця, мобілізація як процес у військах – антиприродний стан з багатьма проблемами і нюансами. І потрібно сказати, що вирішення цих проблем і нюансів важливе, деколи спірне, навіть на законодавчому рівні. Попри це цей процес таки відбувся – шляхом наповнення добровольчих батальйонів, і дай Бог, щоб до нього після війни на Сході Україна більше ніколи не повернулась”.
Ігор, працівник Служби безпеки України: “Іти захищати Вітчизну – це обов’язок кожного патріота держави! Якщо всі будуть тікати та ховатися, то ми ніколи не будемо вільною і демократичною державою. Захист України повинен бути передусім. Якщо стоїть питання ухилення чи призову – автомат в руки і на передову, щоб наші сім’ї могли спати спокійно, не боячись за власну безпеку та подальше майбутнє”.
Володимир, учасник антитерористичної операції на Сході України (27 років): “Чоловік, який йде воювати за свою країну, повинен робити це від щирого серця. Як свідчить практика, “примусово призвані”, тобто мобілізовані воюють погано”.
Олексій, батько двох дітей (35 років): “Війни немає, але мобілізація є. Вище керівництво прикривається АТО, щоб продовжувати збагачуватися особисто. Знаю кілька випадків, коли чоловіки з досвідом бойових дій приходили до воєнкомату і виявилися нікому не потрібними. Так мого друга торік тиждень тримали у воєнкоматі з 8 ранку до 6 вечора і в кінці кінців відправили додому – не знайшли йому місце в армії. Організація процесу мобілізації з боку видається жахливою”.
P.S. У Тернопільському об’єднаному міському військовому комісаріаті повідомляють, що планове завдання щодо п’ятої черги мобілізації виконане майже на 50%. «Ця хвиля мобілізації проводиться для того, щоб замінити наших хлопців, які знаходяться на передовій. На наступну чергу мобілізації маємо підготувати людей в навчальних частинах та підрозділах для того, щоб вони могли замінити наших земляків, які повернуться додому», – зазначає військовий комісар Тернопільського об’єднаного міського військового комісаріату, підполковник Сергій Гаврилюк.
Тим військовослужбовцям, які повернуться додому, буде надано статус учасника бойовихдій, безкоштовне лікуваннята знижка на комунальні послуги. «Люди, повернувшись додому, мають можливість безкоштовно лікуватися майже в усіх медичних закладах Тернопільської області, всім учасникам антитерористичної операції надається статус учасника бойових дій з відповідними пільгами, в тому числі і за комунальні послуги. Вони будуть платити 25% від загальної суми», – каже Сергій Гаврилюк.
Сьогодні у Тернополі та Тернопільському районі подали документи на оформлення статусу учасника бойових дій 43 звільнених військовослужбовців – 37 з міста та 6 із району. Посвідчення видано 27 учасникам АТО.
Ірина Юрко
Коментарі вимкнені.