З цього села на Тернопільщині на заробітки в Польщу майже не їдуть

Укотре доводиться констатувати про чергову культуру, йдеться про картоплю, яка стала рідкістю у господарствах Тернопільщини. Хоча ще зовсім недавно входила у п’ятірку прибуткових. Згідно з оперативною інформацією виробничої діяльності сільгосппідприємств, поданою аграрним департаментом ОДА, в області ними зібрано картоплі аж… на 170 гектарах. При цьому картоплярство культивують господарства лише в одному із сімнадцяти районів – Гусятинському, безпосередньо у СФНВГ «Коваль».

У пам’яті ще свіжі враження із цьогорічного весняного поля у селі Васильківці. Того квітневого сонячного дня у ще нарізані з осені гребні садили картоплю. Багатолітній керівник місцевого господарства Володимир Коваль говорив: «Це другий хліб українського народу, його треба плекати, аби пропозиція цінного продукту могла повністю задовольнити попит».
А ще тоді неприємно вразило сусіднє поле, де на 600 гектарах агрохолдинг «Мрія» навіть не спромігся викопати торішню картоплю. Ось такі вони контрасти й така реальність, які інколи дивують.

Війна вдарила по ринку збуту
Тож не дивно, що ми знову навідались до Ковалів, аби порозмовляти про «героїню» нашого минулого сюжету й з’ясувати причини занепаду картоплярства на Тернопільщині. Співрозмовниками були ще й спеціалісти господарства та робітники. Вони якраз займалися сортуванням зібраної картоплі, пакуванням її у сітки для відправлення споживачам у Миколаївську, Херсонську й Чернівецьку області.

Володимир Михайлович задоволений вирощеним урожаєм. Добре зародили «Бела Роса», «Рів’єра» та інші сорти. Аби полегшити працю, придбали сучасну пакувальну машину, яка дала можливість розвантажити технологічну лінію. Та попри певний оптимізм, відчувалася деяка стурбованість станом речей. Передусім це звуження географії збуту картоплі через війну на Донбасі й захоплення Криму. На цьому фоні залишається низькою ціна на картоплю при зрослих затратах її вирощування. Згорнув свою роботу
Український дослідний інститут картоплярства.

З нашого села на заробітки в Польщу майже не їдуть
Більшість господарств області, які вирощували картоплю, переорієнтувалися на інші культури. Тільки не СФНВГ «Коваль». Хоча із зрозумілих причин тут довелося частково зменшити посівні площі, картопля у них і далі в пошані. «З нашого села майже ніхто не їде на заробітки в Польщу. Ми зберегли робочі місця та виробничу інфраструктуру. На збиранні картоплі люди за день заробляють до 600 гривень», – розповідає директор підприємства. Крім картоплі вирощують пшеницю, ячмінь, ріпак, сою та соняшник.

На Тернопільщині – картоплярський елітгосп
Аби компенсувати втрату вітчизняної селекції у картоплярстві, у СФНВГ «Коваль» створили насіннєве господарство на основі найпродуктивніших і з високими харчовими характеристиками голландських і німецьких сортів картоплі. Щороку там закуповують відповідну кількість посадкового елітного матеріалу, який на васильківецьких полях продукує насіння картоплі першої репродукції.

Для тих, хто має намір займатися картоплярством, агроном господарства Володимир Прунько дає деякі поради щодо особливостей технології вирощування картоплі. «Головне, – каже він, – використовувати лише сертифіковане насіння, чітко дотримуватися вимог сортооновлення. Треба пам’ятати, що картопля у нашій зоні вироджується за 5-6 років. Найкращим попередником для неї є озима пшениця. В індивідуальних господарствах, де не завжди є змога дотримуватися сівозміни, ділянки після картоплі бажано засівати сидератами. Виродження картоплі також спричиняють вірусні хвороби, накопичення у рослині інфекцій через зараження попелицею. Не варто забувати й про екологічне виродження.
«Щоби досягти високої врожайності картоплі,– підкреслює Володимир Васильович, – необхідно використовувати тільки зареєстровані препарати. Слід дотримуватися рекомендацій щодо кількості та періодів обробки картоплі, не можна допускати передозування препаратами (в такому випадку він накопичується у бульбах і шкідник виробляє імунітет до його дії, не кажучи вже про шкоду здоров’ю людини). Навіть така, здавалось би, дрібничка, як ширина міжряддя та густота посадки картоплі у рядку, впливає на урожайність. У Васильківцях при міжрядді 75 сантиметрів на два погонних метри садять 9 бульб».

Гусятинські картоплярі готові поділитися своїм досвідом з усіма, хто має бажання займатися цією культурою на промисловій основі чи для власних потреб та поставляти високоякісне насіння голландської й німецької селекцій. Віриться, що послідовників у Володимира Коваля на Тернопільщині побільшає, а картопля відновить гідне місце у структурі посівних площ краю.

Геннадій ЯВОРСЬКИЙ для газети “Сільський господар плюс”.