«Закопати, як собаку»… А де?

У Тернополі нема місця для поховання домашніх улюбленців
Нещодавно тернополянка Ірина К. (прізвища жінка просила не називати — авт.) пережила справжню трагедію. Дуже інтелігентна жінка тендітної статури мало не довела себе до нервового зриву, намагаючись … поховати ротвейлера, який був їй вірним приятелем упродовж багатьох років.

Пані Ірина не має ні родичів у приміській зоні, ні дачі, тож питання, де поховати свого улюбленця, постало в усій своїй невирішуваності. До того ж, вона — самотня (багато років доглядала паралізовану маму, було не до побачень), а Принц важив чи не більше за неї.
«У які тільки служби я не телефонувала — ніхто не міг нічого порадити, — розповідає, хвилюючись, жінка. — В голові постійно крутилася приказка «закопати, як собаку», а де ж її закопати?..».

Викликати таксі й попросити шофера, щоб допоміг знести тіло тварини, а потім чекав на узбіччі, поки копатиме яму?.. Удень чи коли стемніє?.. І чи не відмовиться? Такі та подібні думки роїлися по колу, аж поки не наважилася попросити допомоги в заміжньої подруги. Її чоловік виявився справжнім джентльменом, і усі клопоти взяв на себе.

«Може, для когось це й виглядає дивацтвом, та я хотіла б хоч раз у рік прийти на «могилу» до свого Принца, — зізнається жінка. — Але чоловік подруги навідріз відмовляється показати місце, де його поховав. Каже, що самій буде небезпечно туди навідуватись. Не хочу наполягати, він і так дуже допоміг мені у цій складній ситуації».
Свою історію жінка розповіла з тією метою, щоб міська влада нарешті звернула увагу на проблему, яку в інших містах так чи інакше вирішують.

Узимку доводиться брати лом.
Про те, що у подібній ситуації вже побувало чимало городян, свідчить хоча б балачка на популярному «Форумі файного міста» в Інтернеті. Форумчанці (із власного досвіду) радять поховати тіло кота в лісосмузі, у парку, на пустирі тощо. Найгірше — коли доводиться закопувати тварину узимку. Тоді лопати замало, замерзлу землю доводиться довбати металевим ломом.
Із тим, що місце для поховання домашніх тварин конче потрібне в Тернополі, погоджуються і в клубі кінологів «Каніс», і в клубі любителів котів «Адель».

«Ті, хто має домашніх тварин, без перебільшення вважають їх членами родини, — каже відповідальний секретар «Каніса» Наталя Тарєєва. — На жаль, собачий вік не такий довгий, як хотілось би. Рано чи пізно собаку доводиться ховати. А те, як і де це доводиться робити багатьом тернополянам, ще більше посилює стрес від втрати домашнього улюбленця».

Між тим, у великих містах — Києві, Дніпропетровську, інших — не тільки виділили землю для зоокладовища, а й діють спеціальні ритуальні служби. Мертву тварину можуть забрати з дому чи з клініки, помістити у спеціальний футляр, провести захоронення і навіть виготовити надгробок. Дніпропетровська ритуальна служба узагалі подає на своєму сайті схему цвинтаря для тварин, щоб місце для улюбленця можна було обрати заздалегідь.
Не варто мовчати
У міській ветслужбі підтвердили, що «скотомогильника в Тернополі нема». Повідомили лише, що в Острові є ветсанзавод, де «утилізують залишки тварин». Від такої термінології тіло мимоволі вкривається мурашками. Майже на сто відсотків упевнена, що ніхто не віддасть свого чотирилапого друга «на утилізацію», все ж телефоную на ветсанзавод. «Та що ви?! — обурюється директор. — Ми переробляємо лише кістки та інші залишки тварин».

«Жодного разу за багато років до нас ніхто не звертався з цією проблемою, — каже заступник начальника управління житлового комунального господарства міської ради Олег Соколовський. — Якби були запити, скарги, претензії від окремих громадян чи громадських організацій відповідного напрямку, така ділянка, вочевидь, уже давно була б виділена».
Пан Соколовський погоджується з тим, що місце для поховання тварин потрібне. Погоджується не тільки, як чиновник, а й як і власник собаки. Каже, що зараз є можливість виділити певну площу уздовж Львівської траси, де в найближчому майбутньому планують облаштувати нове міське кладовище. Але бажано, щоб це ініціювала громада, бо якщо усі мовчать, значить, зооцвинтар не так уже й потрібен?..

Вочевидь, проблема не така складна, як здається на перший погляд, і може бути вирішена у найближчому майбутньому. Можливо, гранітні надгробки з мордами котів і собак не з’являтимуться там, як гриби після дощу, на столичній манір, але й скрадатися лісосмугами тернополянам не доведеться.
 Місто