Жителі Тернопільщини продавали свої нирки до Шрі-Ланки (деталі резонансної справи)

Житель Чортківського району Тернопільської області, шукаючи виходу з матеріальної скрути, виставив на продаж власну нирку. Іноземні покупці дали за «товар» десять тисяч американських доларів. Відтак запропонували співпрацю з пошуку інших бажаючих поділитися донорським органом. За кожного клієнта посередник отримував дві тисячі валютою.

Резонансна справа з викриття каналу постачання людських донорських органів до Шрі-Ланки набула розголосу ще наприкінці жовтня. Тоді співробітники управління Служби безпеки України в Тернопільській області в аеропорту Бориспіль затримали двох потенційних клієнтів та посередника з продажу людських органів. Доказів причетності 29-річного уродженця Одещини до незаконної торгівлі було достатньо, аби завести кримінальне провадження. Сьогодні зловмисник знаходиться в слідчому ізоляторі, а розслідуванням резонансної справи займаються слідчі обласного управління внутрішніх справ.

Яким чином Тернопільщина виявилася причетною до гучної справи торгівлі органами, скільки платили нашим землякам за донорську нирку і як саме закордонні юристи узаконювали незаконну трансплантацію – про це ми поговорили з начальником відділу розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого управління, підполковником міліції Богданом Салюком.

– Допоміг викрити канал постачання донорських органів на територію Шрі-Ланки один з потенційних клієнтів, – розповів Богдан Олегович. – Чоловік, котрий разом з рідним братом спочатку погодилися стати донорами, згодом передумав. Тактика «хочу – не хочу» дуже не сподобалася посередникові, котрий займався підбором майбутніх донорів, тому на адресу молодого жителя Чортківщини посипалися погрози. Той за захистом звернувся до оперативників СБУ.

Це тільки швидко слово мовиться, а не діло робиться. Співробітники СБУ тривалий час проводили оперативні заходи, аби зібрати доказову базу причетності 29-річного уродженця Одещини до незаконної торгівлі людськими органами. Факти, що стали відомі оперативникам, вражали: лише за один місяць цього року посередник вивіз до адміністративного центру західної провінції Шрі-Ланки Коломбо двох жителів Одещини. Всередині та наприкінці минулого року донорами іноземців стали він та його співмешканка з Чортківщини. Поставка ще двох клієнтів була зірвана правоохоронцями.

Безумовно, дії підозрюваного заслуговують не лише правового, а й морального осуду. Через безвихідь та бідність, а, інколи, від бездумності потерпілі вирішили торгувати власним здоров’ям, а, можливо, й життям. Тож хай кожен сам дасть відповідь чому він відважився на такий крок, а ми повернемося до конкретної справи.

Як встановило слідство, на Тернопіллі молодий одесит опинився через любовно-сімейні обставини. Створив сім’ю, народилася дитина, але життя не склалося. Вільнолюбний «моряк» почав шукати розваг на стороні. Зійшовся зі старшою за нього жителькою Чортківського району і з нею став співмешкати. Та спокою не давали матеріальні негаразди. Знайти достойну роботу тричі судимому чоловікові – нереально, тож котрогось дня на сайті оголошень він набрав два страшні слова: «продам нирку».

Через деякий час йому зателефонували. Сума, запропонована покупцями, влаштувала. Після проведених ряду медичних обстежень молодий чоловік вирушив до міста Коломбо, що на острові Шрі-Ланка.

Майже два тижні одесит провів серед екзотики «мангової гавані». Повернувся з обіцяними десятьма тисячами американських доларів, але без нирки. Можливо, «пригода» забулася б, якби одного дня йому знову не зателефонували. Покупці просили ще одного донора. За посередницькі послуги пообіцяли дві тисячі «зелених». Наступною до госпіталю в Коломбо полетіла співмешканка. Через два тижні й вона перетнула повітряний простір України з круглою сумою в гаманці, але без нирки.

Канал постачання донорських органів запрацював на повну. Як розповів Богдан Салюк, з-за кордону надходили чіткі інструкції з якими показниками крові і навіть забарвленням шкіри мають бути наступні клієнти. Ще однією умовою донорства був медичний скринінг. Усі витрати на обстеження та виготовлення проїзних документів замовники брали на себе.

До обов’язків чортківського посередника входив пошук донорів, контроль за проходженням їхніх медичних обстежень, відтак, доставка пацієнта до аеропорту Коломбо. Там туристів зустрічали, доправляли до сучасного медичного закладу, консиліум лікарів дообстежував їх і призначали день операції. Але перед тим, як ложити пацієнтів на стіл, до них приходили юристи з обов’язковою умовою підписати деякі документи. Які?

– Усі договори, які підписували громадяни нашої держави, «заганяли» в рамки законодавства незаконну торгівлю людськими органами, – каже Богдан Салюк. – Тобто, в документах йшлося про те, що пацієнт «дарує» свою нирку потребуючому негайної пересадки «родичу». Бо, згідно Міжнародної конвенції, ні людина, ні її орган не можуть бути предметом купівлі-продажу, а от пожертвувати «сестрі», чи «дядькові» нирку – це в межах законодавчої норми.

Через деякий час з нирками «у подарунок» на острів полетіли двоє жителів Одещини. Їх теж «завербував» колишній земляк. До слова, особливих труднощів з пошуку продавців органів не виникало. Адже коло знайомств уродженця півдня було чимале, і чоловік добре знав хто і як зводить кінці з кінцями. Запитань, що породжували тему для розмови, було два: яка група крові, і який резус.

Декілька днів обстежень, операція з пересадки, тиждень реабілітації – і розбагатілі, але неповноцінно здорові одесити повернулися на батьківщину. Прилетів з ними і посередник. За кожного носія «товару» отримав обіцяні по дві тисячі доларів. Поїздки, перебування, харчування в Коломбо теж були оплачені іноземцями. Чим неприбутковий бізнес?

Наступними, хто мали принести інвестиції новоспеченому торгівцю, були двоє рідних братів з Чортківщини. Молоді люди по вуха застрягли в кредитних боргах, а він підказав вихід із ситуації. Про все домовилися, все обговорили. З-за кордону надійшли кошти на проведення медичних обстежень та на виготовлення проїзних документів. Але в якусь мить один з братів передумав. Посередник лютував – гроші витрачені, куш у дві тисячі доларів зривається, та й не виключено, що зникне довіра закордонних замовників. Надмірна емоційність та погрози злякали майбутнього донора і він пішов із заявою до правоохоронців.
Кримінальний бізнес згорнувся. Його фігурант сьогодні перебуває під арештом. Інкримінована йому стаття – торгівля людьми передбачає від п’яти до дванадцяти років позбавлення волі.