Навіщо Тернополю псевдокарантин?
Зважаючи на те, що на Тернопільщині досі не зафіксовано хворих на коронавірус, ставлення тернополян до карантину наразі здебільшого зверхнє. А Тернопільська міська рада подовжує жити у своїй паралельній реальності. У цьому можна переконатися, просто пройшовшись центром міста.
Можливо хтось буде здивований, але озвучений посадовцями карантин на практиці реалізований так собі. Грізний заголовок на сайті міськради гласить: «У Тернополі з 17 березня закривають всі заклади, окрім продуктових магазинів і аптек». Станом на ранок 17 березня можна вкотре констатувати, що офіційний сайт мерії друкує фейки. Адже просто заявити або підписати папірець ще не означає втілити. За відсутності реального контролю у місті панує вакханалія.
Відкриті магазини одягу, взуття, мобільних аксесуарів, оптики, окремі ювелірні салони, салон краси, ломбард. Звісно, можна пояснювати, що там обмаль клієнтів чи немає покупців взагалі. Але є рішення міськради і воно б мало виконуватися. Так, тернополяни частіше почали виходити на вулицю у масках, зайвий раз в магазини уже ніхто не заходить. Відрадно, що закрилися кафе, піцерії, кав’ярні та бари. Це приклад відповідального ставлення до карантину. А ось магазин однієї з всеукраїнських мереж побутової хімії та косметики, в якому нерідко буває людно, карантином чомусь знехтував. Можливо тому, що наразі мерія і контролюючі служби халатно віднеслися до своїх функцій з контролю.
Можна скільки завгодно разів з екранів телевізорів заявляти, що в місті щодня з дезінфікуючими засобами протиратимуть перила та кнопки у ліфтах, але від цього під’їзди не стануть більш стерильними. Для цього необхідні реальні дії. А їх немає. Немає щоденного прибирання сходових маршів із протиранням перил і кнопок ліфтів. Хоча б тому, що на такі роботи не вистачить працівників. Але хто думав про це, приймаючи відповідне рішення чи рекомендації для жеків.
Мерія продовжує жити в своєму вимірі, де дуже багато популізму. Тернополянам систематично згодовують тони інформаційної локшини, дуже часто подаючи бажане за дійсне. Тільки реальна дійсність надто вже різниться від заявленої. В звичайні періоди таке ошуканство мерії можна було лишити поза увагою, але не зараз, коли є реальна загроза здоров’ю та життя людей. Тому жителям міста варто уже самим контролювати, як виконується заявлене чиновниками. А якщо не виконується, то спонукати до виконання.
Зараз саме час зрозуміти, що якісний менеджер не той, в якого гарна промоція, високий рейтинг, модний костюм і надвисока зарплата. А той, який може похвалитися серйозними здобутками та результатами реальної роботи. І головне – вміє знаходити швидкі якісні вирішення у час нестандартних викликів. В міського голови Тернополя, на жаль, з цим не дуже склалося. Брак менеджерського хисту команда Сергія Надала намагається приховати за пудрою пафосних інформаційних панегіриків. На них з міського бюджету витрачається мільйони гривень. Мільйони! Замість ремонту дворів, дахів, модернізації системи водовідведення, будівництва станції знезалізнення води ці суми ідуть на «косметику» для мера. Та достатньо сильнішого подуві вітру, як ось теперішня ситуація з коронавірусом, як всю пудру здуває і стає очевидним, які оманливу приблуду ми щойно обіймали.
Загальновідомо, що за багатим макіяжем завжди ховаються множинні недоліки. У час світової пандемії ці недоліки просто неприпустимі. Замість забав із пудрою міському голові і його команді час братися до реальної роботи. Як карантин – так карантин! Псевдокарантин під виглядом карантину нікому не потрібен.
Підписуюсь під кожним словом у цій статті. Від правди, пане Надал, не втечеш, вона наздоганятиме Вас скрізь і завжди. 1 – за створення князівства власного імені зі своїми правилами; 2 – за намагання поширити свою юрисдикцію за межі Тернополя (купуючи віддалені села, тоді коли найближчі села тримають оборону перед земельною жадібністю Вашої команди); 3 – за дискримінацію громадян України за ознакою реєстрації, через що тисячі людей втратили пільги на проїзд у міському громадському транспорті, пільги гарантовані Законом України незалежно від місця проживання (діти з багатодітних родин, люди з інвалідністю !!!!!!!!!!!!!!!!); 4 – за витрачені кошти міського бюджету на саморекламу та піар власної особи;
4 – за аморальні слова “недопущення евакуйованих з Китаю”, 5 – за фінансові махінації при закупівлі рослин для міста; 6 – за земельні афери та зловживання при забудові міста………..
Цитата:”Можна скільки завгодно разів з екранів телевізорів заявляти, що в місті щодня з дезінфікуючими засобами протиратимуть перила та кнопки у ліфтах, але від цього під’їзди не стануть більш стерильними. Для цього необхідні реальні дії. А їх немає. Немає щоденного прибирання сходових маршів із протиранням перил і кнопок ліфтів. Хоча б тому, що на такі роботи не вистачить працівників. Але хто думав про це, приймаючи відповідне рішення чи рекомендації для жеків.” Те що в нас ЖЕКИ невідомо чим займаються, крім збору грошей,який місяць від місяця стає все більшим- це правда! Щодо нашого “файного” мера- теж! Але дратує ось що: -Немає щоденного прибирання сходових маршів,площадок, протирання кнопок…не вистачить працівників….А що САМІ жильці не в силі це зробити? Доки в нас буде оте – хай хтось щось мені зробить! Та вийдіть самі-помийте сходи,протріть “Білизною” всі ручки,двері,кпопки-зробіть бодай щось! Те саме і про прибирання…Та я буду ходити по коліна у смітті, а сам (сама)не нагнуся і не приберу…Часто,заходячи у під”їзди, бачиш- десь чисто,пофарбовано,прибрано,навіть квіти стоять, якісь прикраси люди вивісили, поштові скриньки в порядку-пофарбовані,полагоджені. А в деяких,страх божий- двері навстіж, все розтрощено,сміття, фекалії….Це означае,що просто люди так відносяться до того -де вони живуть! І зразу видно, хто люди, а хто просто – свині! Теперь настав складний час, який має нас згуртувати, допомагати один одному. Тоді все переживемо. Але ж у нас улюблений лозунг: Моя хата с краю……Та не забувайте- горіти першою починає саме крайня хата……