Як на чужих плечах «в’їхати» в бізнес і роками обманювати людей

Шість років понад 70 звичайних тернополян перебувають у заручниках однієї людини, яка за їхніми спинами узурпувала підприємство, привласнила дивіденди «партнерів по бізнесу», які тільки за минулий рік становили понад 14 млн грн. Та й це ще не все. Замість того, щоб налагоджувати роботу й модернізувати виробництво, вкладаючи кошти в розвиток справи та зміцнення економіки регіону, Галатович фактично «сховав» 51 млн грн прибутку ТОВ «Екор ТЗ» (28 млн грн з яких належить виплатити фізичним особам). Можна припустити, що кошти на депозитних рахунках в одному з комерційних банків, – пише сайт Тернополяни.

Мирний шлях розв’язання проблеми є. Це загальні збори, які ошукані Галатовичем співвласники гречкопереробного бізнесу вимагають провести вже шість років поспіль. Саме загальні збори учасників товариства є головним органом управління. Адже тут повинні ухвалювати найважливіші рішення на кшталт розширення або скорочення бізнесу, нових стратегій розвитку, ухвалення кандидатур на ключові керівні посади тощо. Голоси учасників зборів важать пропорційно до їхніх часток. Наприклад, якщо ваша частка становить 70 відсотків, то ваш голос в ухваленні рішень буде визначальним. Ігор Галатович тепер володіє основною часткою у 36%.

Тишком-нишком набувши істотну долю у підприємстві ТОВ «ЕКОР ТЗ» (36%) ще до реорганізації з відкритого акціонерного товариства на товариство з обмеженою відповідальністю (про це писало інтернет-видання «Тернополяни»), Галатович вирішує на цьому не зупинятися і фактично нарікає себе «царем». А саме: способом, невідомим для інших учасників ТОВ, у статутних документах, які мають усі ознаки фіктивності, з’являється положення про те, що термін його перебування на посаді директора необмежений.

Протягом 6 років люди, які вкладали власні кошти, сили та час у становлення одного з найуспішніших бізнесів нашого міста, підприємства, що давало роботу майже сотні містян, та й нині одного з найбільших платників податків у регіоні, отримали повний нуль(!) з мільйонних його прибутків. Найпарадоксальніше в цьому те, що з 51 млн грн, які ретельно заховані, понад 18 млн належать безпосередньо Галатовичу. Тобто дивідендів він не сплачує навіть сам собі, щоб не втратити ласого шматка.

Директор лякається зборів, адже переживає, що рішенням більшості може бути позбавлений посади. На 19 вересня 2017 р. у Тернополі було заплановано проведення загальних зборів учасників ТОВ «Екор ТЗ». На порядку денному був зокрема й розподіл прибутку товариства. Тільки от Галатович з його найбільшою серед фізичних осіб часткою у капіталі «Екор ТЗ» не вшанував своєю присутністю жертв власної оборудки. Не прийшли й ті, хто нині є підлеглими Галатовича й працюють у ТОВ «Екор ТЗ». Як переповідали учасники зборів, багатьох охочих не пустили на збори, погрожуючи звільненням з роботи. А під керівництвом Ігоря Галатовича сьогодні понад 15 учасників ТОВ «Екор ТЗ». Тож заборона їм взяти участь у зборах забезпечила збереження Галатовичем необмеженої влади у підприємстві і над грошима його партнерів. Законні власники чистого прибутку товариства знову стали жертвами хитрої схеми.

— Співробітник і власник частки товариства приходив сьогодні сюди. Але не для того, щоб взяти участь у зборах, а щоб простежити, чи не прийшли на збори інші його колеги. Його відіслати як «смотрящого», щоб ніхто інший з працівників «Екору» не прийшов на збори. Вочевидь, їм погрожували звільненням чи ще чимось. Я знаю, що на «Екорі» проводили такі «профілактичні бесіди», — розповіла одна з учасниць засідання.

«Профілактичні бесіди» можуть означати тільки одне: багато хто з працівників «Екор ТЗ», які є власниками часток у товаристві, хотіли взяти участь у зборах і отримати свою частку прибутку. Але їм це заборонили зробити під загрозою, можливо, звільнення чи невиплати заробітної платні. Якщо це так, то Галатович має своїх співробітників, та й інших учасників ТОВ «Екор ТЗ», за безправних кріпаків.

Але не лише на своїх підлеглих впливав Галатович, вимагаючи не брати участь у зборах учасників ТОВ «Екор ТЗ». Інші учасники товариства показали листи, які отримали від Галатовича у переддень зборів. Ви не повірите, але тих, хто прийде на збори учасників товариства, Ігор Галатович у цьому листі прирівнює до рейдерів(!!!).

Дослівно: «…участь у таких зборах може оцінюватися як замах на рейдерське захоплення підприємства…». Тобто учасники товариства вимагають від директора звіту про фінансові справи товариства і виплати їм законно зароблених грошей, а директор називає їх рейдерами!

Але й це ще не все. Ігор Галатович просив переказати голові правління ПрАТ «Технотерн-Обрій» пані Гоцмановій, що обов’язково посадить її в тюрму за… скликання загальних зборів учасників ТОВ «Екор ТЗ». Здавалося б, це вершина цинічного абсурду від Галатовича. Та навіть це ще не все. За нашими даними, Галатович у звичній для себе манері ще з самого початку намагався підготувати, напевно, найпідступнішу за свою кар’єру схему привласнення бізнесу та чужих грошей. Схему, реалізації якої було обрано жінку.

Галина Бакалець — одна з учасників ТОВ «ЕКОР ТЗ» із часткою у 0,03%, за сумісництвом є головним бухгалтером підприємства з корисними для справи зв’язками. Як виявилося, Ігор Галатович міг використати жінку для певної брудної роботи.

Ще за тиждень до зборів, імовірно, не будучи впевненим, що вдасться залякати своїх підлеглих, Галатович відпрацював іншу «залізобетонну» схему зриву зборів учасників «Екору». Головною дійовою особою схеми мала стати саме Галина Бакалець, яка має необмежений доступ до всіх фінансових потоків підприємства.

11 вересня пані Бакалець подала 8 однакових позовів від ТОВ «ЕКОР ТЗ» до міськрайонного суду Тернопільської області проти одного з учасників товариства — юридичної особи ПРаТ «Технотерн-Обрій». Саме це підприємство, яке є учасником товариства «ЕКОР ТЗ», ініціювало скликання зборів. Пані Галина знайшла абсурдний привід скасувати збори, аргументуючи це тим, що нібито такого підприємства немає серед учасників ТОВ «Екор ТЗ». Тут необхідне пояснення. Учасником і власником частки в ТОВ «ЕКОР ТЗ» згідно зі статутом є ЗАТ «Технотерн-Обрій». Згідно з чинними законодавством ЗАТ «Технотерн-Обрій» перереєструвалося на ПрАТ «Технотерн-Обрій». Але ж ЄДРПОУ залишився незмінним, адже це одна й та сама юридична особа, яка ані припиняла діяльність, ані «перетворювалася». Отже, вимоги пані Галини були безпідставні й вона не могла цього не розуміти.

ПрАТ «Технотерн-Обрій» є учасником інших ТОВ, а також власником акцій інших акціонерних товариств. У всіх випадках (за винятком ТОВ «Екор ТЗ») були автоматично проведені зміни в установчих документах і реєстрах акцій після представлення підтвердження факту перереєстрації до вимог чинного законодавства. Ігореві Галатовичу й Галині Бакалець добре відомо про ці факти — їм були надані всі належні документи. Проте вони продовжують вдавати, що щиро вірять у свої «аргументи».

На перший погляд може видатися дивним, чому ДИРЕКТОР і головний бухгалтер так вчепилися у формальність щодо переходу ЗАТ у ПрАт. Але здивування зникає, коли усвідомити наслідки реалізації омріяного Галатовичем і Бакалець сценарію. Якщо сьогодні директор ТОВ «Екор ТЗ» Ігор Галатович має 36% у капіталі ТОВ, то в разі (звісно, це фантастика, але українські судді ще ті фантасти) невизнання ПрАТ «Технотерн-Обрій» учасником ТОВ «Екор ТЗ» частка Галатовича в капіталі автоматично зростає до 64%. Тобто Ігор Галатович стає власником контрольного пакету ТОВ і фактично безконтрольним володарем бізнесу.

Як відомо, після набрання чинності Закону України «Про акціонерні товариства» десятки тисяч підприємств у країні на його вимогу перереєструвалися. Користуючись «логікою» Галатовича, десятки тисяч підприємств в Україні мали бути позбавлені права бути учасниками того чи іншого підприємства, навіть якщо вони були його засновниками, а значить — реальними власниками! Чи чув хтось в Україні хоча б ще один випадок такого абсурдного розвитку подій?

Попри це пані Бакалець подала до суду 8(!) ідентичних позовів. Досвідчені викривачі шахрайських схем пояснили нам, що в подібних випадках можна підозрювати «віялове засівання суду»: схема, популярна серед аферистів, яка передбачає подачу максимальної кількості позовів, щоб хоча б один потрапив на розгляд до «потрібного» судді. Саме 8 суддів у Тернопільському міськрайонному суді розглядають цивільні позови. Такий от цікавий збіг — кількості суддів і поданих однакових позовів.

Цинізм ситуації полягає в тому, що Галатович би й сам міг звернутися до суду з позовами, як це зробила пані Бакалець. Але якби це сталося і суд ухвалив потрібне йому рішення, то Ігореві Галатовичу довелося б особисто завітати на збори учасників ТОВ «ЕКОР ТЗ». А це означало б, що він би вважався таким, що бере у них участь і на зборах гарантовано був би кворум. А цього аж ніяк не хоче допустити пан Галатович. Без його участі Галатовича кворуму досягнути значно важче, а отже, збори вчергове зриваються і ймовірність втратити посаду директора агропідприємства для Галатовича дорівнює нулю. Питання повернення коштів їхнім законним власникам і зовсім не виникає. Тому й було обрано схему із залученням Галини Бакалець, яка володіє часткою усього в 0,03% капіталу ТОВ «Екор ТЗ».

Не зрозуміло, чим керувалася Бакалець — здоровим глуздом і розумінням того, що її позов приречений на провал, чи у неї разом із спільником зародилася нова, більш витончена ідея зірвати збори. Але 12 вересня у Тернопільському міськрайонному суді з’явилася заява від Галини Миронівни Бакалець із проханням… повернути позови. Варто звернути увагу й на той факт, що формулювання «залишити без розгляду» перекреслено і ручкою дописано «повернути заявнику». Це потрібно для того, щоб документально ці позови ніде не збереглися — Бакалець «замітала сліди». Не виключено, що рішення відкликати власні позови пані Бакалець ухвалила тільки тоді, коли Галатович переконався, що достатньо залякав своїх підлеглих, аби ті не ходили на збори.

До речі, про гроші. Кошти власників підприємства, можливо, на депозитних рахунках. Це означає, що люди мають повернути собі не тільки дивіденди, а й відсотки, які за шість років були нараховані на ці рахунки. Та недарма Ігор Галатович так майстерно довгі шість років уникає зустрічі зі своїми колегами по бізнесу. Виявляється, у статутних документах ТОВ «ЕКОР ТЗ» є пункт про те, що отримувач чистого прибутку має право забрати свої гроші лише за три останніх роки. Дивіденди, що були нараховані до цього періоду і які він не забрав, більше йому не належать…

Учасники товариства можуть втратити шанс отримати свої гроші за 2011—2013 роки. За підрахунками, це приблизно 12,5 млн грн, фактично вкрадених у містян. І кожен місяць, кожен рік непроведення зборів учасників — нові мільйони, які можуть бути використані директором товариства Галатовичем. Власне, це пояснює, чому Ігор Галатович не поспішає виплачувати гроші ані собі, ані людям: йому грошей не бракує, він-бо директор!

Привласнення багатомільйонного прибуткового бізнесу, привласнення мільйонів, які належать простим громадянам, використання жінки як об’єкта для «биття» і прикриття перед правоохоронцями, зіпсовані долі людей — усе це на тлі власного збагачення і купівлі дорогої нерухомості для власних дітей у Києві. Великий послужний список склав Ігор Галатович на посту директора ТОВ «ЕКОР ТЗ».

І насамкінець про справедливість. Доки прості тернополяни чекають на законно зароблені гроші, ці гроші невпинно тануть. По-перше, через згадану норму, що не розподілені протягом трьох років кошти вже не розподіляються. А по-друге, через інфляцію і курсові коливання. Адже 28 млн грн, що мають бути виплачені учасникам-фізособам, у 2011 році за курсом 8 грн за долар це — 3,5 млн дол., а сьогодні — всього 1,08 млн дол. Звісно, підхід спрощений і в 2011 році сума була меншою за 28 млн грн. Але втрати учасників товариства очевидні. І невідворотні, доки Галатович безконтрольно царює у ТОВ «Екор ТЗ». Втрачають не лише учасники, а й сама компанія: для капітальних інвестицій значних сум керівництву ТОВ потрібна згода учасників. Отримати її можна тільки на загальних зборах. А вони не проводилися із 2011 року.

А думки про справедливість з’являються, коли прочитати публікації ЗМІ, які викривають придбання нерухомості родиною Галатовичів. Нагадаємо, на початку вересня видання «Економічні новини» опублікувало дані про 4 квартири, які діти Ігоря Галатовича придбали в Києві в 2011—2016 рр. Апартаменти Галатовичів-молодших можуть коштувати понад 10,2 млн грн.

Дещо скромніше, але все ж 3-кімнатне помешкання придбала і Галина Бакалець. Правда, квартира розташована в Тернополі.

А що робити простим тернополянам, у яких немає татуся чи родича-мільйонера, які не причетні до схем Галатовича або просто не хочуть брати у них участь, для яких нерозподілений прибуток у 80 тис. грн (найпопулярніша сума до виплати одному учаснику ТОВ «Екор ТЗ») є життєво необхідним?

Ярослав ДЕМИДАСЬ.