Закон в Україні – ніщо. Приклад з Тернополя

У тихому та спокійному Тернополі вже який тиждень підряд не вщухають скандали. Чим швидше добігає кінця час повноважень місцевої влади, тим частіше вулиці міста сколихують акції протестів. Активісти стверджують, що закон у Тернополі – ніщо. Адже, скажімо, попри постанову про заборону будівництва торф’яної котельні, яку виніс Тернопільський окружний адміністративний суд, будівництво продовжується. Ведення будівельних робіт зафіксовано викликами слідчо-оперативної групи, відео- та фотодоказами.

Також підтверджується внутрішніми документами за підписом директора ТОВ «Тернопільтепло», який повідомляє керівника КП «Тернопільтеплокомуненерго» про намір проводити зварювальні роботи. Заява про вчинення злочину подана до Тернопільської місцевої прокуратури та ГУНП у Тернопільській області. А тим часом у місцевих мешканців уривається терпець.

Громадська активістка Юлія Мамчак звернулася зі скаргою до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області стосовно діяльності торф’яних котелень. Позапланова перевірка інспекції встановила, що на момент проведення перевірки працювала лише котельня за адресою вул. Купчинського. Нею було встановлено перевищення гранично допустимих викидів оксиду вуглецю.

Негативний вплив оксиду вуглецю на людину, як кажуть лікарі, проявляється спочатку легкими головними болями, задишкою, аритмією. Потім – сильними пульсуючими болями у скронях, нападами нудоти, слабкістю в руках, блювотою, непритомністю, втратою плоду вагітними, порушенням координації руху. Підступність чадного газу проявляється у тому, що він легко проходить через бар’єр легень, попадаючи в кров. Кров при цьому втрачає здатність переносити і правильно використовувати кисень, що пошкоджує мозок та інші органи.

Згідно з результатами перевірки, директора ТОВ «Тернопільтепло» А. Дмитраша притягнено до адміністративної відповідальності ч.1 ст 78 КУпАП. Штраф керівнику сильно не вдарить по кишені, адже, згідно із санкціями, порушення вищевказаної статті тягне за собою накладання штрафу на посадову особу в розмірі від 85 до 136 гривень. Справа ж в іншому. Зараз літо, тобто котельня працює не на повну потужність. А що ж буде зимою?

Чим же загрожують торф’яні котельні тернополянам?

– Збільшують токсичні та отруйні викиди в районах розташування котелень.

– Суттєво збільшують кількість смертельних та важких захворювань (алергічних, серцево-судинних, легеневих, онкологічних).

– Значно збільшують рівень шуму біля працюючих котелень.

– Провокують появу приватного монополіста, який змусить усіх купляти тепло за необґрунтовано великими тарифами, що потягне за собою збільшення сімейних видатків на тепло.

– Можливість небезпеки рейдерського захоплення майна та землі міського комунального підприємства.

– Вантажівки з торфом будуть руйнувати дороги міста та міжбудинкові заїзди.

А тим часом 16 серпня ініціативна група провела загальні збори мешканців навколишніх будинків на вулиці Київській. Стосувалися вони відновлення будівельних робіт на торф’яній котельні. Згодом місцеві мешканці перекрили дорогу державного значення на Кременець, протестуючи проти незаконного будівництва торф’яних котелень у спальному районі міста. Їх зібралося багато, згодом почали підходити мешканці будинків, вікна яких виходять на перекриту дорогу, висловлюючи таким чином свою підтримку. Були батьки разом з маленькими дітьми, пенсіонери, молодь. Тільки вдумайтесь, до якого рубікону підводить місцева влада людей і що за цим буде… Адже замість того, щоби після робочого дня відпочити вдома чи погуляти у вже майже забудованому парку, чи, зрештою, провести цей час із рідними,  місцеві мешканці вимушені таким чином привертати увагу до своєї проблеми.

Люди вирішили,  що пора показувати, що за своє здоров’я і здоров’я близьких людей готові воювати до останнього. Адже більше, як на себе, їм розраховувати немає на кого. Зі слів мешканців, депутат від округу Михайло Сиротюк (ВО «Свобода») ігнорує ситуацію, хоча саме люди делегували йому повноваження представляти їхні інтереси, тоді коли його обрали. Багато мешканців добре розуміють, що відбувається, і стверджують, що аналогічного проекту в Україні немає, що економічна вигода – сумнівна, шкода для здоров’я – очевидна.

Знаєте, в таких ситуаціях журналісту варто вимикати емоції, але коли до тебе підходить старенька бабця, бо бачить, що ти з камерою, і зі сльозами на очах починає розповідати, що вона відпрацювала 40 років у цехах комбайнового заводу і зараз хоче спокійно дожити свій вік, але вимушена тут ходити і відстоювати своє право на спокійну тиху старість у рідному дворі, мені стало якось млосно і сумно. Ну немає так бути, немає. Ні за якими законами, і передусім природними і людськими.

На момент написання цього матеріалу люди згуртувались і перевіряють, чи проводиться будівництво котельні на вул. Київській, щодня – зранку, в обід і ввечері. Поки що після акції протесту там тихо і спокійно. Але, як ведеться, тільки-но громада втратить пильність і розслабиться, туди знову попрямують машини з інструментом та робітниками.

«Ми очікуємо, що нас нарешті почують і не порушуватимуть судових заборон.  Адже ми нічого поганого не хочемо, тільки щоб усе було згідно з законом. Якщо заборона є – її потрібно виконувати. Нами подано повідомлення про вчинення злочину (щодо притягнення винних посадових осіб до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення та перевищення влади або службових повноважень), однак поки що його не внесено до ЄРДР. У разі відмови у внесенні відомостей ми будемо робити це через суд. Ми готові до радикальних дій. Не буде наступної революції, буде остання. Колись і на мера має бути управа», – заявила Юлія Мамчак.

Загострення питання стосовно будівництва і початку експлуатації торф’яних котелень – це, мабуть, черговий головний біль міського голови Сергія Надала на чолі із забудовою парку Національного відродження та будівництвом багатоповерхового будинку в частині скверу на вул. Миру. Та влада усіляко уникає відкритого діалогу з активістами. Як уже було сказано раніше, фінальний акорд у цій історії пролунає, мабуть, не скоро…

 

Тижневик “Номер один”

Коментарі вимкнені.