У зоні АТО є сотні “вбитих” сіл

У війні проти російського агресора страждають не лише бійці, які ціною власного життя захищають рідну землю. Гинуть і мирні мешканці міст та сіл на Сході. Таких випадкових жертв небагато, але кожна смерть – це трагедія для близьких, рідних, знайомих.

Так само на Сході страждають міста, містечка й села. Постійні, і навіть в час перемир’я, обстріли з мінометів, артилерії та градів нищать будівлі, соціальну та транспортну інфраструктуру.  Вулиці, якими ще пів року тому ходили заклопотані своїми побутовими справами люди, зараз порожні та пошкоджені вибухами… Окремі села, які терористи використовували для дислокації і прикривалися мирним населенням – “вбиті”.  Коли наші армійці звільнюють ці території, люди переказують побачене, ледь стримуючи емоції.

Село Чорнухіно знаходиться за десяток кілометрів від Дебальцево. Район зараз підконтрольний воякам 128 гірсько-піхотної бригади та іншим військовим формуванням. Але там – гаряче. Дуже гаряче.

– Постійно бомблять, але нічого – тримаємося з Божою допомогою. Бог нам помагає, – з вірою кажуть українські солдати.

А ще в Чорнухіно холодно і темно. Селяни тижнями сидять без газу та світла. Вода є, рятують криниці. Зараз там назріває екологічна катастрофа – в селі є каналізація, яка пошкоджена і забита. Тож у повітрі вирує стійкий запах фекалій. Місцевим бракує продуктів та грошей. Пенсію востаннє отримували три місяці тому… Наші військові допомагають місцевим, як можуть – і речами і харчами, хоч і самі багато чого потребують. Приміром, не всі армійці мають теплий одяг, хоч ночувати доводиться в полях. Не завжди є тепла їжа, хоча в таку погоду і при такому стресі харчування дуже важливе. Таке прифронтове село – не єдине, їх десятки і у кожному ситуація критична. Ще одна біда таких населених пунктів – алкоголь. Харчів нема, зате місцеві десь беруть самогон. Ним і “лікуються” від страху, холоду, обстрілів.

– Коли війна закінчиться, перш за все, потрібно спрямувати всі зусилля на відновлення інфраструктури і відбудову населених пунктів, – каже тернопільський політик, який вже декілька місяців служить розвідником 128 гірсько-піхотної бригади Тарас Пастух. – Це така ж Україна і такі ж українці як і у нас, на Заході.

Чоловік зараз – на передовій і бачить ситуацію, якою вона є, тобто без “рожевих окулярів”.

– Ворог, схоже, навмисне завдає максимум шкоди мирному населенню, – говорить тернополянин. – Вибухи руйнують житлові будинки, школи, лікарні, ФАПи…

Одне з завдань, яке зараз виконують наші вояки, утримання доріг. Адже контроль над ними дозволяє забезпечити доставку допомоги селянам. Наразі, нагадаємо, в зоні АТО- формальне перемир’я. Проте, як повідомляв раніше Тарас Пастух, воно – одностроннє.

– Ми лише можемо відбивати атаки та захищати наші позиції, – розповів телефоном Тарас Пастух. – Обстріли наших вояків в Дебальцево та поряд відбуваються регулярно – як вдень, так і вночі. Дії ворога спрямовані на те, щоб відтіснити наших військових й отримати контроль над дорогами. Стріляють міномети та артилерія. Обстріли зі стрілецької зброї майже відсутні, хібщо працюють снайпери. Мусимо ховатися від атак в окопах та бліндажах. Коли їх немає поряд, то під важкою технікою. Найгірша ситуація вночі. Чимало вояків просто бояться засинати, бо можуть не прокинутись… Але загалом бойовий дух – дуже сильний. Ми спроможні, коли знадобиться, не лише відбити атаки, а й нанести сильні удари у відповідь.

Тараса Пастуха, який зараз воює на Сході в рядах регулярної армії, тернополяни – фахівці в різних галузях життя – висунули кандидатом в депутати від нашого міста. Основний мотив тернополян простий: “Якщо людина знайшла в собі сили захищати родину та землю на Сході в воєнний час, то в мирний мирний період вона здатна зробити для держави значно більше”. Крім того Тараса Пастуха, як депутата-мажоритарника від Тернополя підтримало “Об’єднання “Самопоміч”, яке очолює мер Львова Андрій Садовий.