Як потрібно воювати в зоні АТО – поради афганця
Наведена нижче інформація дає цілісну картину того, що, власне, відбувається в зоні АТО і хто і як керує українціями.
Викладене стає зрозумілим навіть не військовому фахівцю.
Подаю в перекладі.
_______________________________________________
Лист, написаний ветераном війни в Афганістані, начальником розвідки дивізіону в Афганістані, полковником у відставці Валентином Депто. Ми хочемо привести його в повному й незмінному вигляді, адже бойовий досвід і оцінки, викладені в ньому неоціненні, і мають велике значення в реаліях бойових дій та АТО в Україні.
Полковник неодноразово звертався до вищого військового керівництва й до силовиків, проте його звернення так і не були почуті, тому єдиним способом донести необхідну інформацію можна лише через громадськість.
“Я учасник бойових дій в Афганістані. Воював на посаді начальника розвідки дивізіону. Входив до складу групи з розробки та реалізації бойових операцій по найоптимальнішому вирішенню бойових завдань у складі розвідпідрозділів 201 МСД. Як результат досвід групи дозволив створити техніку злагодженого застосування вогневих засобів і підрозділів для досягнення успіху в боях часто над переважаючими силами ворога. Хочу підкреслити, що за останні півроку моєї участі в цій групі не загинув жоден солдат. Були випадки, коли ми захоплювали зненацька опорні пункти душманів без жодного пострілу. Малоймовірно що сили АТО підійдуть до цієї технології навіть до кінця звільнення Донбасу.
Впевнений що принамні 70% втрат, як в Афганістані так і в АТО Донбасу пов’язані з відсутністю досвіду ведення бойових дій, низьким рівнем професіоналізму (особливо вищого керівництва), а тож в ігноруванні своїх переваг і слабких сторін ворога при плануванні бойових операцій.
Готовий особисто брати участь в бойових операціях і довести досвід у реальній бойовій обстановці. Багато простих секретів бойового успіху давалися ціною життя моїх бойових друзів та досвідом нелегких випробувань у понад сотні бойових операціях і розвідувальних рейдів.
Позаяк усі статути й настанови збройних сил написані для війни з досвіду великих військових операцій, вони абсолютно не підходять до умов АТО. Я впевнений, що всі основні позитивні досягнення нашої армії в АТО були отримані завдяки креативним ідеям.
Мені вдалося коротко викласти лише основні стратегічні помилки нашого військового керівництва. А так само відзначити нездатність швидкого вирішення такого першорядно важливого питання – як перекриття східного кордону з Росією, хоча це рішення цілком очевидне й майже лежить на поверхні.
Керівництво АТО веде бойові дії проти окупантів шляхом звільнення території, поступово стискаючи кільце оточення, зосередивши свої зусилля на звільненні населених пунктів, – де сконцентровані основні сили путінських бойовиків. Цей варіант вигідний більше терористам, адже вони можуть ховатися за мирними мешканцями й використовувати житлові будинки як опорні пункти.
В таких умовах сили АТО позбавлені своїх переваг в артилерії, авіації й бойовій техніці. Аналогічні операції по зачистці населених пунктів в Афганістані завжди супроводжувалися серйозними втратами в військах, загибеллю мирних мешканців і руйнуванням кишлаків.
Дуже просто змінити ситуацію на свою користь.
1. Виманити окупантів з міст через зміну напрямку головного удару. Тобто в першу чергу завойовувати не міста, а дороги. На дорогах майже немає густонаселених кварталів, і наші війська мають явні переваги в артилерії й бронетехніці.
Щойно сили АТО почнуть захоплювати блокпости, російські солдати змушені будуть висилати з міст свої резерви на допомогу блокпостам, – і тут наша артилерія й гради можуть розстрілювати ці колони на дорогах і на відкритій місцевості при їх підході. І вже наші підрозділи можуть влаштовувати засідки на окупантів.
2. Ключовою трасою є шосе Харків – Ростов. Опанувати трасою набагато простіше, ніж Донецьком чи Луганськом. Розставивши ланцюг блокпостів і опорних пунктів на трасі (про це я говорив у передачі 112 каналу), сили АТО повністю перехоплюють стратегічну ініціативу, (ця траса – символічний Сталінград), й одночасно перекривають доступ з РФ потоку підтримки бойовикам. Траса розбиває угруповання окупантів на дві частини.
3. Відвойовуючи дороги вже далі на захід і схід сили АТО відберуть у окупантів перевагу в маневрі і в забезпеченні бойових дій по всій зоні АТО. При цьому окупанти в населених пунктах послідовно опиняться в повному оточенні.
4. Звільнення населених пунктів за принципом Слов’янська – згубне для мирних мешканців і сил АТО. Якщо окупант має впевнений коридор для відступу, – він буде відстрілюватися до останнього патрона, а потім спокійно сяде у відібрану в людей машину й поїде в наступне місто. Залишаючи за собою зруйновані квартали і вбитих мешканців.
У наступному місті історія повторюється.
Коли в Афганістані ми зрозуміли помилку такого підходу то змінили тактику. Населений пункт охоплюється в повну облогу щільним кільцем так, щоб і городами з нього ніхто не міг виповзти. В цьому випадку – при відсутності можливого порятунку, однозначно в окупантів почнеться паніка “рятуйся хто як може”. Вони спробують групами вирватися з міста й, природно, потраплятимуть у підготовлені силами АТО засідки. Залишки просто здадуться. З досвіду Афганістану понад 2-х тижнів душмани облогу не витримували.
5. Поки терористи володіють комунікаціями (дорогами) в зоні АТО, у РФ є природний шанс ввести контингент військ, і ці війська безперешкодно за 1 день дійдуть від Луганська до Донецька.
Повне повторення Кримського варіанту.
6. Командування АТО цілком помилково бореться за оволодіння “пануючими висотами”, начитавшись військових букварів. Коли немає єдиного фронту і знаходити ворога краще безпілотниками й супутниками, (а не прямою видимістю з гори), в цих умовах – природня важливість панівної висоти має значення для тих, хто на ній гине. На цих висотах немає густонаселених кварталів, – нехай з міст туди вийдуть ополченці, а сили АТО будуть їх розстрілювати артилерією й “Градами”.
7. Необхідно відвести від Російської кордону в зоні АТО на ввідстань 10-20 км всі підрозділи та прикордонників, яких обстрілюють російськими “Градами”. Створивши ч такий спосіб буферну зону. І нехай в цю зону заходять окупанти й гинуть від обстрілів вже нашими “Градами”. Після звільнення Донбасу, буферна зона втратить свій статус і прикордонники повернуться на географічний кордон.
8. Добре запам’ятав слова свого наставника в Афганістані: “Забудь все чого вчили в училищі і у військах – вчися у бойових товаришів, переймай досвід, і тоді виживеш і будеш успішним в бою”.
Професійного рівня в Афганістані командири взводів досягали за півроку, командири рот – за один рік, командири батальйонів за два роки. Вищий командний склад був адекватним лише в тому випадку, коли до планування бойових операцій залучалися досвідчені командири рот. У такий спосіб здійснювався зворотній зв’язок, і в такому варіанті бойові операції були без втрат.
Повагу солдат і успіх у бою мали командири, які при отриманні бойового завдання могли жорстко відстояти свої вимоги повного забезпечення підтримки з боку артилерії, авіації, саперних підрозділів, та обов’язкової готовності маневрового резерву прийти на виручку, і забезпечити, при необхідності, вихід підрозділу з-під удару.
9. На жаль, з об’єктивних причин, до аналізу роботи нашої групи в Афганістані був обмежений доступ. І багато учасників бойових дій не володіють тими технологіями проведення бойових операцій, які досконально відпрацьовувала наша група. Тому напрацьовані в боях технології не застосовуються Українською армією в АТО.
Російське ГРУ має багато інформації й активно використовує цей досвід в Донбасі. В наслідок чого дії українських військ цілком прогнозовані, й часто наші підрозділи потрапляють до розставлених пасток бойовиків.
Некомпетентність і відсутність професіоналізму в керівництві АТО та Збройних сил України межують із злочинною халатністю, що спричинила безглузду загибель українських солдат і мирних мешканців, а також зруйновані міста, занапащені літаки й розбазарений бюджет країни. Такі дії мають і політичний характер, адже посилюють антиукраїнські настрої в Донбасі.
10. Чи вийдуть батальйони на Хрещатик після звільнення Донбасу?
Я думаю, що так.
Потрібно розуміти відчай солдата, який втратив у бою свого друга, який загинув унаслідок зрадницької байдужості керівництва АТО. Їхньою вимогою буде не люстрація, а відкритий суд над генералами-зрадниками.
Відпрацьовані в Афганістані бойові технології досить прості для розуміння розсудливого військового керівника. Їх також легко можна застосовувати в АТО. Через те, що мої звернення до керівництва АТО залишилися без відповіді, впевнений, що раціональна громадська думка зможе позитивно вплинути на перебіг подій.
Коментарі вимкнені.