Пуща відлюдника на Гусятинщині: коли душа прагне самоти..

Колись поріг цієї печери до забуття, чи то до вічності переступив відлюдник. Нині до неї ідуть люди, щоб частину свого часу присвятити молитві і роздумам.
Гусятинський край завжди приваблював мальовничістю краєвидів. Водночас він по-особливому унікальний, адже приховує ще багато пам’яток, про які не завжди знають навіть місцеві жителі.

Так, поблизу села Крутилів, на правому березі річки Збруч, ховається в лісовій гущавині печера відлюдника. Розповідають, що дуже давно, десь двісті років тому, а то й більше, самітну скелю серед лісової пущі облюбував чоловік з багатого роду. На знак протесту проти несправедливості він покинув світську суєту і поселився далеко від людей. Живився лісовими плодами, корінням, грибами. Мало хто міг потрапити сюди. Якщо й були такі, то це або поранений опришок, що приходив за цілющим зіллям, або бортник, щоб поділитися медом.

У скелі відлюдник видовбав келію. Збереглися дві кімнатки, а також кам’яне ліжко з кам’яною подушкою, на якому він спав.

Однак однієї темної ночі самітника вбили. Кажуть, що помстилися не чужі люди, а ті, котрі його знали. Суспільний клас, котрим він знехтував, не зміг змиритися з його вибором. Поховали відлюдника поряд з печерою у великій кам’яній ніші. У келії після нього жили ще кілька аскетів. Останнього у 1914 році теж вбили. Згодом священики обладнали в печері каплицю.

Сьогодні таємнича Пуща відлюдника стала місцем паломництва.

Оксана БАЛІЦЬКА, студентка ТНПУ ім. В.Гнатюка, сайт Гусятин