У Міністерстві культури оберуть “куратора” Почаївської Лаври

У жовтні оберуть нового директора Кременецько-Почаївського історико-архітектурного заповідника.

Міністерство культури та інформаційної політики проводить конкурсний добір на посаду директора Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника (ДІАЗ). Про це йдеться на сайті відомства.
Наразі свої кандидатури на посаду керівника Заповідника подали діючий директор Вадим Микулич, його заступник Ігор Деревінський та директор Кременецького краєзнавчого музею Андрій Левчук.

Впродовж останніх років Кременецько-Почаївський ДІАЗ вже встиг завоювати собі статус «проблемного». Не в останню чергу це пов’язано із тим, що на балансі Заповідника перебуває комплекс Почаївської Свято-Успенської лаври та ряд знакових храмів Кременця, що орендуються церквою Московського патріархату.

У 2018 році УПЦ МП ледь не вдалось перехопити у державної установи Почаївську лавру – незаконна реєстрація права власності закінчилась кримінальною справою. Під носом у керівництва Заповідника у «московському стилі» був реставрований Свято-Миколаївський собор Кременця (колишній францисканський костел). Замість автентичного купола ренесансно-барокового стилю було встановлено традиційно московський, клізмоподібний у формі «цибулини». Попри увагу до питання громадських активістів наслідки архітектурного вандалізму досі не усунено.

У цьому ж році в епіцентрі скандалу опинилась ще одна пам’ятка, якою мав би опікуватись Заповідник. Як розповідав історик та громадський діяч Віталій Савчук, до 30-ї річниці Незалежності України на Замковій горі Кременця, щоб закріпити флагшток на висоті 110 метрів від підніжжя гори Бона, робітники вирили котлован та залили його бетоном. Під час риття котловану зруйнували частину фундаменту будинку XVI століття.

«Замкова гора у Кременці – історична та археологічна пам’ятка, яка ще чекає свого дослідника. Але державців це не цікавить. Вони вирішили прославити своє ім’я встановленням височенного флагштока. У чому проблема? У тому, що руйнуються усі культурні шари, фундаменти будівель XV – XVI століть, безвідповідальне ставлення до фундаментів на поверхні», – зазначив історик. «Екскаватором зачистили значну площу до пів метра висотою площі замку, вирили фундамент, зруйнувавши частину фундаменту будинку старости та банально залили бетоном. Труби просто скинули на давній фундамент. Це і є ставлення до нашої історичної пам’яті», – додав він.

Тоді керівництво Кременецько-Почаївського історико-архітектурного заповідника також самоусунулось від своїх обов’язків, скерувавши усі претензії на Тернопільську обласну раду.

За Збручем

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *