Політик – це тварина, що зобов’язана стати Богом

“Людина – це тварина, покликана стати Богом”.
Святий Василій Великий, дуже давно

Ця стаття – спроба розкрити суть внутрішнього стрижня, який і робить політика власне політиком. А Україну – могутньою державою.

Вона буде також корисна для будь якого громадянина, який має намір хоча б коли-небудь добратись до тієї сяючої вершини, яку називають досить свинячим новомодним терміном –” еліта”. Замість старомодного чарівного слова – “аристократія”.

Від мотивації людини залежать усі її вчинки. Це зрозуміло. Від мотивації політиків залежать їхні вчинки, а відтак – наше майбутнє. У цьому повсякчасна актуальність цієї статті.

Що рухає політиками, які виступають у телевізорі, на різних балакучих шоу?

Що вони хочуть нам сказати? Для чого? Навіщо рота відкривають?

Що саме вони хочуть показати нам? Шоу? Хто з них розумніший? Чи хто краще вміє красти й заплутувати сліди? Чи робить вигляд борця за справедливість, сподіваючись прилаштуватись до якогось угрупування на наступні вибори?

Про що вони розмовляють під час виступів із трибуни Верховної Ради?..

Начебто розумні люди, і очі в них розумні – а путнього сказати нічого не можуть, думки якось дуже відірвані від реальності, парять десь між небом і землею, в ілюзіях… І що роблять, і для чого – тями не мають.

А потім беруть телеоператорів, і йдуть до церкви, і стоять на службі під телекамерами. Щоцим хочуть показати? Для чого палять свічки у себе в кабінеті перед іконами – невже сподіваються гріхи замолити? Але як?

Або “на знак протесту”, який ніхто не побачить, почитають у вихідний день під дощем вірші під стінами Верховної Ради. Навіщо?

Я дійсно хочу зрозуміти, навіщо все це?! Для чого?

Але марно сподіватись отримати від когось відповідь на це питання…

То ж прийшлось вдатись до серйозних розвідок, щоб і самому знайти відповідь на питання про сенс життя політика. А як буде то відомо, то може й життя в Україні залагодиться, Україна квітучою стане. Тож мотивація для пошуків була достатньою не лише для того щоб шукати, а й щоб перевірити на собі.

Індивідуум

Вищою метою життя кожного індивідуума є постійний розвиток і вдосконалення до повної відповідності Вищому Ідеалу – Творцю. І не у вашому розумінні, а в Його… Згоден, не зовсім зрозуміло, де тут ваш зиск, але все ж таки, це саме так.

Довідка: щоб пояснити це атеїстам, створена Піраміда Маслоу – дивіться Вікіпедію.

Ця маленька таємниця розкрита дуже давно, у всіх основних релігіях світу. У тому числі, і в першу чергу – у християнстві. Точніше – саме на цій таємниці створювалися релігії. Але це тема не для цієї статті.

У внутрішній частині православ’я розкриваються на перший погляд дуже прості методики, які часто не мають ніякого відношення до православ’я зовнішнього.

Суть проста й коротка: постійне звернення до Творця з коротким рішучим проханням – про ваше особисте виправлення, розкриття Вашої “богоподібності”.

Постійне – значить завжди. Стоячи, лежачи, читаючи Українську правду… Вирішальне значення має частота і щирість звернень із проханням до Творця. Починати треба прямо зараз. Просто тримати намір.

Це все.

Саме такий намір – це єдине, що нас об’єднує. Цей намір, саме це чисте прагнення, є сполучником між усіма нами – християнами, іудеями, мусульманами, ведистамі тощо…

Та ж по суті методика розкрита в роботах ісламських суфіїв, іудейських мудреців, відданих Крішни. Це древнє знання, що дає силу. І часто – найбільша таємниця, бо тваринна природа людини не хоче про це навіть чути.

Різним є культурологічне чи традиціоналістичне обрамлення цього знання. До того ж певну плутанину вносить використання якоїсь конкретної мови для вивчення текстів, написаних на івриті, арамейській, арабській, санскриті…

На жаль, збагнути внутрішню суть можливо, тільки почавши її практично осягати: породити в собі бажання змінитися, і щире прохання до Всевишнього. Будь-які спроби підійти до цього “із розумним виглядом” і проаналізувати правильність вищевикладеного – неможливі й абсурдні без самостійного осягнення.

У православ’ї це розкрито в канонічних роботах “Про Ісусову молитву”, особливо проста робота архієпископа Антонія (Михайлівського), в молодості – поручика, в коноводах у якого служив сам Йосип Джугашвілі. Прекрасна збірка настоятеля Валаамського монастиря Харитона “Розумне ділання”.

Ось тільки книг цих практично немає в наших храмах. Як немає серед священиків і досвідчених у “Розумному діланні”.

Спробуйте поговорити про це з вашим православним священиком, запитайте про ісихазм – частіше доведеться почути розлогу розповідь про те, чому це неможливо, особливо для нього. Але вас – ніхто не може обмежити.

Хай не зіб’є вас зі шляху такий священик – простіть йому його слабкість. Він не зобов’язаний розкривати власну богоподібність – лише має право на те, як і кожний мирянин, а тому не завжди розуміється в тій справі.

Хай не введе в оману і простота методики. Ця простота – зовнішня. Адже спробувавши так жити й діяти, ви зрозумієте, що це не просто важко, це часто неможливо, що нема на те сили. Купити неможливо ні за які гроші. Замість вас цю роботу не виконає ніхто.

Але якщо Ви справжній політик – хіба є щось недоступне Вам? Щось, що Вас зупинить у Вашому прагненні до сяючої вершини – богоподібності?

А інакше – навіщо жити?..

Народ і Держава

Народ який не розвивається, не творить – деградує й приречений в історичному плані, скільки б не було гучних криків про власну велич.

Мета потрібної народу держави вельми проста – примножувати права громадян, створювати всі умови для вільного розвитку й творчості. Давати можливість і спонукати суспільство до творчості.

Створити всі умови для того, щоб народ розкрив свою богоподібність. Ми шукаємо втрачений рай.

Наразі маємо сприятливу епоху. Ми вільні у виборі віри, патріархату, ідеології, партій. Ми вільні у виборі істини й брехні. У нас немає догм і ідеологій, які сковують волевиявлення. Усі інші питання – можна вирішити, задля головної мети.

Зробити це можуть тільки ті люди, які особисто знають, що таке розвиток у напрямку найвищої мети, коли мають той внутрішній стрижень. Бо науково формалізувати це в наш час неможливо – надто динамічний наш час, усе навколо змінюється за кілька місяців.

Тож, дивлячись на те, як вищі посадовці України публічно приймають християнські нагороди та вступають до християнських Орденів, не зовсім зрозуміло, яким чином і де саме вони виконують головну мету всіх християн – будувати Царство Боже на землі?

Якщо виконують – чому ми про це не знаємо й не відчуваємо того?

А якщо не виконують, то за які заслуги їх долучають до цих Орденів, де люди за визначенням мають відповідати цим високим званням?

Догмати побудови України

Які можна вивести навіть без “бабки-політолога”. Отже:

1. Не може бути так, щоб олігархи, і всі громадяни загалом – не мали можливості примножувати свої капітали в нашій країні, через що змушені тримати свої гроші в офшорах.

2. Не може бути навіть розмов про всілякі “реприватизації” та “націоналізації”. Приватна власність недоторкана. Будь-які розмови і погані думки на цю тему відкидають країну в минуле, сковують рух у майбутнє, не дають творити.

3. Розмови про “спеціалізацію народів”, які залишають українцям місце тільки й виключно в сфері сільського господарства – шкідливі. Масова технологічна творчість, розвиток внутрішнього ринку металу – вигідні власникам металургійних галузей, це підвищить технологічний індекс держави в міжнародних рейтингових агентствах. А відтак і капіталізацію активів.

4. При вирішенні питання про розвиток творчих проектів у промисловості легко й природно вирішуються питання як наповнення Пенсійного фонду та соціальних фондів, так і розміщення та примноження їхніх активів у внутрішніх виробничих циклах. Те саме можна сказати й про розміщення та примноження резервів страхових компаній.

При виконанні цих простих догматів – у нас буде приємна можливість попрацювати над підвищенням народжуваності.

І якщо в наш час десь і можна побудувати рай на Землі, так це в Україні.

І якщо якийсь народ може це зробити, так це наш народ. Без варіантів.

Давайте прагнути цього разом.

Михайло Притула,  УП

 

 

Коментарі вимкнені.