Тернопільська катедра сто років тому (фото)

Хотів просто поділитися з друзями найкращими на мою думку та найякіснішими (трошки чесно кажучи підкоректував) і, я б сказав, художніми світлинами Домініканського Костелу (ф.1, ф.2) та раптом звернув увагу, що зроблені вони ще у 1918 р. Важко собі уявити – СТО років назад! Не знаю хто автори, але щира їм подяка за творчість та якість роботи. І це робилось в лихі часи, під час війни. Як же то треба любити своє місто, щоб приділяти увагу, виділяти час і кошти на … якісь художні фото. А зробити його тоді було не так просто, як зараз!

Прийшло на думку ще таке. Зверніть увагу, як виглядає Костел в порівнянні з Пулковніковкою (ф.3, ф.4). Побачили відмінність? Так Пулковнікувка оштукатурена, а Костел ні. Будувався він з тесаного каменю і стоїть на цих фото він у своєму первісному вигляді. В тому є певний шарм, що підкреслює його давність (ф.5-ф.7). Ми також могли б милуватись тою старовинністю, пишатися нею і демонструвати її туристам, та комусь збрело в голову штукатурити тесаний камінь. І немалі гроші витратили, і споганили пам’ятку архітектури. Таких прикладів недбалого ставлення до старовини по нашому місту приводилось вже чимало і ще можна привести безліч.

Цікаво, щоб на цю тему висловились архітектори міста і відповідальні за збереження пам’яток культури. Може, хоч якось випрадаються? Та сумніваюсь, що хоч хтось з них відгукнеться. Сказати ж нема що! А вони то, не малу заробітну плату отримують за рахунок платників податків, тобто за наш з вами рахунок. Виникають, напевне, риторичні питання: – Чим же вони тоді зайняті? Чи такі «трудяги» нам потрібні?

О. Столяров.