Тернопіль нижче рівня землі

У Тернополі археологи взялися за дослідження підземних ходів, які проходять через центральну частину міста. Таємничі тунелі об’єднують найважливіші історичні будівлі міста. Колись тут діяли катакомбна церква, криївки і навіть військовий шпиталь. Стратегічну цінність тернопільських підземель під час окупації міста в Другу світову війну визнали німці й  розпочали їх дослідження і впорядкування. Сьогодні ж громадські активісти та влада Тернополя мають намір використати таємничі лабіринти, як принаду для туристів, а науковці – краще дослідити історію Тернополя, – пише Наш День.

Свідчення про підземні ходи Тернополя підтверджуються записом архіву від 19 липня 1931 року, коли на Ринку запала дорога і, ремонтуючи її, відкрили підземний коридор і велику кімнату в якій були сліди від коліс, оббитих металом

 

І один у полі воїн

Інформація про те, що у Тернополі є не один підземний лабіринт була відома й до цього часу. У 2000 році професор ТНПУ Йосип Свинко проводив дослідження центральної частини міста за допомогою методу біолокації. Тоді він виділив сім основних ходів, які добре проглядаються. Найкоротші сягають 175 метрів, а найдовшим виявився останній тунель від Надставної до вулиці Сліпого, що сягнув 575 метрів. Однак тоді міська влада не зацікавилася дослідженням. Про археологічні розкопки тут навіть не було мови.

Однак минулого року ситуація змінилася. Почалося все з ініціативи тернополянина Андрія Кіра, який віддавна заінтригований тернопільськими підземними ходами. Він вирішив нагадати міському керівництву про їх існування і у травні 2016-го зареєстрував на сайті Тернопільської міськради петицію із пропозицією провести дослідження тернопільських підземель та розробити відповідні туристичні маршрути. На його петицію відповіли, що кошти на такі цілі у бюджеті міста не закладені і порадили залучити до вивчення питання науковців і громадських активістів. Однак Андрія це не зупинило – у соцмережах, у ЗМІ він розповідав про тернопільські підземелля, ділився цікавинками, а також створив громадську організацію «City Project» для дослідження історії рідного міста.

Тунелі, що зацікавили Гітлера

Історія тернопільських підземель бере початок у Середньовіччі. Лабіринт тунелів спорудили, щоб ховатися під час набігів турків і татар, а також зберігати там продукти і цінності від загарбників.

 

«В часі Другої світової війни німці облаштували у підземеллях монастиря Домініканів військовий шпиталь, – розповідає начальник відділу охорони культурної спадщини Департаменту культури Тернопільської ОДА Ярослав Пелехатий. – Також у обласному архіві є документи, які свідчать про те, що німці ретельно готувалися до оборони Тернополя і спеціально провели у підземеллях водовід, щоб там можна було перебувати тривалий час. Для них це були комунікації оборонного значення та бомбосховища. Є згадки про те, що навіть сам Гітлер зацікавився підземеллями Тернополя і створив команду, яка їх досліджувала. На жаль, документи з результатами вони забрали з собою. У післявоєнний період у підземеллях облаштовувати криївки УПА. Згодом із розвитком міста підземелля почали виконувати здебільшого практичну роль – їх використовували як глибокі льохи для зберігання провіанту».

 

Дослідники використовують для вивчення тернопільських підземель сучасний георадар

 

Підземелля не лише чудова атракція для туристів – вони приховують у собі багато цікавої інформації.

«Зараз тривають наукові дослідження часу заснування Тернополя, – розповідає Ярослав Пелехатий. –  Тож незабаром на містян чекає дуже цікава новина. Попередньо можу сказати, що Тернопіль був заснований значно раніше, ніж це вказано вказано в документах».

Під прокуратурою – катакомбна церква

У квітні цього року наявність підземних ходів у центральній частині Тернополя підтвердили фахівці з Києва. Вони обстежили центральні вулиці міста, а також підземелля Катедри і Тернопільського замку за допомогою спеціального пристрою – георадара. Завдяки найсучаснішим технологіям підтвердили припущення про підземні тунелі в районі Катедри, вулиці Листопадової, замку, вулиці Старий ринок і виявили пустоти біля будівлі прокуратури та ще один рівень під замком.

«Від Катедри є хід, спрямований до вулиці Листопадової, інший веде у бік замку, ще один прохід, направлений до корпусу медуніверситету через майдан Волі, і біля колишнього магазину «Молоко» також був виявлений хід, – розповідає Андрій Кір. – У підземеллях Катедри провели сканування і виявили пустоти пралельно стіні у підземеллі храму. Можливо, там є хід, спрямований під фундамент, і виходить він назовні до Листопадової. Спустилися спеціалісти також у підземелля замку, і під ним виявили ще одне склепіння. Також справа від Катедри є люк, хід якого спрямований до прокуратури. Там є підземний перехід, який має ще одне відгалуження, про яке ми раніше не здогадувалися. На цьому місці колись діяла підземна церква монастиря Згромадження сестер Святого Йосифа. Сьогодні вона знаходиться під приміщенням обласної прокуратури».

 

Приблизна мапа «підземки», укладена дослідниками п’ять років тому

«Чому цю церкву створили у підземеллі не відомо, – додає начальник відділу охорони культурної спадщини Департаменту культури Тернопільської ОДА Ярослав Пелехатий. – Вона була з’єднана з підземеллями Домініканського костелу (сьогодні Катедральний собор), який також був костелом монастиря Згромадження сестер Святого Йосифа. Можливо, не мали іншого місця у місті або ж була якась інша причина. Ці монахині виховували дівчаток у шляхетному дусі, навчали їх етикету, вчили бути добрими дружинами. Побудували цю підземну церкву на початку 19 століття».

Науковці сподіваються під час розкопок і досліджень підземель знайти важливі історичні артефакти. Зокрема, монахи дуже часто ховали цінності в разі небезпеки, закопували церковну атрибутику.

Тернополяни вивчають своє місто

Дослідження підземель спровокувало сплеск зацікавлення історією Тернополя. Андрій Кір разом з однодумцями організував кілька екскурсій центром міста, підземеллями замку та Катедри, які відвідало більше тисячі тернополян.  Також започаткував вуличний показ фільмів про Тернопіль.

«Ми були вражені великою кількістю людей, які відгукнулися, – зізнається хлопець. – Приємно, що тернополяни не байдужі до рідного міста і цікавляться його минулим. Приємно, що нас підтримує міська влада».

Вже незабаром у Тернополі  планують провести реконструкцію куполів Катедрального собору, щоб повернути той вигляд, який вони мали в минулому та облаштувати оглядовий майданчик.

 

 

Дослідження підземель допоможе не лише розвивати туризм, а й стане у пригоді комунальникам. Адже у Тернополі неодноразово утворювалися провалля на центральних вулицях. Нещодавно на Шептицького вже вп’яте ремонтували дорогу, адже провалля утворюється знову і знову.

«Поки ми достеменно не дослідимо підземну частину міста, то асфальтування і ремонт частини вулиць просто не матиме жодного сенсу, – каже Андрій Кір. – Дощові води знаходять прохід і знову утворюється провалля. Наприклад, на Шептицького знаходиться австрійська каналізація. Тому дуже важливо георадаром детально дослідити що де є, щоб під час земляних робіт не пошкодити ні старі, ні сучасні комнікації. Також потрібно розкопувати такі провали, вивчити цю ділянку і знайти причину пошкодження. Адже якщо щоразу ремонтувати лише поверхню дороги, то це нічого не змінить і провалля з’являтиметься знову і знову.

Перші археологічні розкопки в історії Тернополя розпочнуть вже цього літа.  Стартуватимуть від ділянки коло Катедрального собору.

«Ми усвідомлюємо, що підземелля швидше всього у занедбаному стані, – каже Андрій Кір. – Тож насамперед хочемо об’єднати підземним шляхом ключові пам’ятки архітектури– Катедральний собор і Тернопільський замок. Якщо будуть такі фрагменти підземель, у які  безпосередньо не можна буде потрапити всередину, то ми плануємо зробити наземні експозиції – відкрити підземелля з поверхні і накрити спеціальним склом, щоб люди могли з вулиці побачити як місто могло виглядати».

 

Історія дослідження і відкриття тернопільських підземель, та й загалом відродження історичного обличчя Тернополя, лише розпочинається. Це галицьке місто приховує багато таємниць, відкриття яких, сподіваємось, змусить нас ще більше його полюбити.

Юлія Томчишин, Збруч