В Тернополі через коментарі в соцмережах побилися дві жінки: хто влаштовує розбірки в соцмережах і що з цими людьми не так
Чому люди бувають агресивними в соціальних мережах та як уникнути негативу – у матеріалі ТСН.ua.
В Україні на днях через агресію та коментарі із закликом до насильства Facebook вже вдруге заблокував одну із найпопулярніших спільнот Львова – “Варта-1”, яка налічувала 350 тисяч користувачів. А у 2017 році з соціальної мережі взагалі видалили однойменну групу із 430 тисячами користувачів
“Facebook не раз попереджав про коментарі де є насильство, образи, а також нам заборонив публікувати розшук людей і пости з знайденими речами в зв’язку з тим що це э конфіденційна інформація”, – повідомив засновник спільноти Ігор Зінкевич.
У червні соціальна мережа видалила ще одну велику спільноту “Людоньки, порадьте”, яка налічувала понад 360 тисяч підписників та, де можна було отримати пораду з приводу будь-якої життєвої ситуації. Адміністратори спільноти також наголосили, що групу могли видалити через агресивні коментарі чи дописи, що порушує стандарти спільноти. Влітку цього року Facebook видалив і відому львівську спільноту “Новини Львова”, у якій здебільшого публікували інформацію про життя у місті. Вона налічували понад 200 тисяч користувачів. Там також можна було зустріти перепалки.
Про агресію в Мережі свідчить і дослідження про дитячий булінг. Так, причиною понад 18% судових справ, які стосувались цькування підлітків, був кібербілінг. Тобто знущання та агресія в соціальних мережах.
Бувають і такі випадки, коли дорослі зустрівши кривдника з Мережі в реальному житті, намагаючись з’ясувати, в чому причина булінгу стають жертвами ще і фізичних знущань. До прикладу, як йдеться у вироку Тернопільського районного суду в Тернополі через коментарі в соціальних мережах посеред вулиці побилися дві жінки.
Чому в соціальних мережах все частіше можна наткнутись на агресію та як уникнути цього, ТСН.ua запитав кандидатку психологічних наук, президентку Асоціації політичних психологів України Ірину Губеладзе.
У соціальних мережах все частіше можна нарватись на критику та агресію в коментарях від зовсім незнайомих людей, з чим це пов’язано?
Справа в тому, що агресія у нас є та вона накопичується. Вона пов’язана з тими проблемами, які є у нашому житті. Проте хтось вміє на неї конструктивно реагувати, а хтось – ні. А соцмережі – це такий віртуальний і до певної міри анонімний простір, де люди можуть цю агресію “скидати”. Тобто ти ображаєш іншу людину і тобі наче стає легше. До того ж це відбувається дистанційно, віртуально. Написати якесь повідомлення чи коментар простіше, ніж ти це скажеш в реальному житті. І навіть написати якусь неприємність рідним простіше, ніж це сказати наяву.
А у соцмережах це стосується людей, яких ти по суті не знаєш і по великому рахунку тобі до них байдуже. Тобто ця пелена віртуального простору дає більше вседозволеності в агресії.
Дослідження показало, що коментарі в соцмережах більше впливають на жінок, ніж чоловіків
Чи можуть негативні коментарі впливати на самооцінку чи психологічний стан людини?
Так, звичайно. Такий негатив має вплив на людину. Те, що читаємо, як реагують на наші повідомлення в хорошому чи поганому сенсі – це дуже серйозно впливає на нашу самооцінку. Власне і через це соціальні мережі зараз набули великої популярності, бо людина приходить туди за сатисфакцією, за задоволенням. Ми чекаємо, що велика кількість людей “відлайкає” чи прокоментує твою світлину чи допис. Скаже, який ти красивий, успішний, як добре ти живеш і так далі. Тобто людина приходить в Мережу за задоволенням. Так само працюють і негативні коментарі. І людина, хоч і цього не хоче, але вона до них чутлива. Відбувається викривлене сприйняття віртуальної реальності, наче це справжнє життя і це для тебе дуже значуще. І навіть, якщо це коментує незнайома чи далека тобі людина, яку ти можеш просто “забанити” чи вимкнути і ти нічого не втратиш, але все одно є надмірна довіра до віртуального простору і його надмірна значущість в житті людини призводить до надмірної реакції.
Ми проводили дослідження, яке показало, що жінки більш чутливі до негативних коментарів у соціальних мережах та вони більш залучені до віртуального простору. Також вони більшою мірою себе ідентифікують з різного роду публічними персоналіями, блогерами і вони активніше реагують на різного роду хороші та погані коментарі. Тобто для них це більш важливо, ніж для чоловіків.
Як знизити цей рівень агресії: приміром, соцмережі наразі блокують, не вступати в перепалку з хейтерами, залишати без відповіді агресивні коментарі?
Якщо втручаються у ваше особисте життя – пишуть образливі коментарі, то найкраще закривати ці повідомлення та блокувати людину. Якщо ви її не знаєте в особистому житті, то ви нічого не втрачаєте.
Треба розуміти, що є люди, які просто приходять у Мережу поспілкуватися та набратися негативних емоцій. Такі люди є, як у реальному і тим більше у віртуальному житті. Якщо ви стикаєтесь з такою людиною, то немає сенсу доводити свою правоту, щось обґрунтовувати. Ви можете спробувати, але як правило це неефективно. Бо людина з початку прийшла не для того, щоб почути вашу думку чи дійти до якоїсь істини. Вона прийшла виключно для того, щоб вдовольнити свій запит на агресію. Тому ви або просто блокуєте її і ніяк не реагуєте або ви можете спробувати щось написати. Як правило, в будь-якому конфлікті рекомендують робити такий крок: “Добре, я з тобою згоден і така думка може бути, але”. Бо люди, які в конфлікті стають з нами на конфронтацію, вони очікують від нас агресії. І вони тоді заводяться та знають, як діяти. Якщо ми їм не даємо такої можливості та не виправдовуємо їхніх очікувань, а відповідаємо навпаки, миролюбно: “Так, дійсно така позиція може бути, але я думаю, що так правильно”. То у цьому немає ніякої агресії, це виважена позиція. І саме вона дезорієнтує людину, метою якої є конфлікт. Бо ж вона прийшла за негативною енергією, а її немає. І як правило, на цьому конфлікт завершується.
Якщо цей конфлікт наріс і починають вже інші люди до нього підключатись, то потрібно просто не реагувати і блокувати це все. Тим паче, що самі алгоритми соцмереж розраховані на те, що чим більше коментарів, тим більше допис піднімається і більше людей можуть це бачити. А тому якщо ви починаєте реагувати на негативні коментарі – це бачить більше людей і вони реагують на цей негативний коментар, висловлюючи свою думку. А тому найпростіше – все зупинити.
Агресія в соціальних мережах виконує психосоціальну функцію
Якщо в реальному житті ви впізнали критика з Мережі, чи варто якось реагувати?
Тут є різні нюанси, якщо ви зустріли незнайому людину з соцмереж на вулиці чи вашим критиком була добре знайома вам людина, яка з вами працює і вам потрібно спілкуватися з приводу робочих питань.
Я думаю, що піднімати в реальному житті питання про те, що от ти там несправедливо мене критикував чи образив, так не варто. Проте, якщо це ваш знайомий, то скоріш за все вам доведеться обговорити це питання. Але до речі, як правило знайомі та близькі люди, які дозволяють писати один одному негативні коментарі в Мережі, зустрічаючись в реальному житті, ці теми не обговорюють через те, що віртуальний простір дає ілюзію захищеності і ми там насправді викидаємо більше агресії.
Це виконує таку психосоціальну функцію реагування. От багато людей реагують на різні політичні події в країні – це і Майдан чи інші процеси. У Мережі можна побачити більше радикальних настроїв, на кшталт “ми підемо і всіх поскидаємо, ту погану владу”. Але насправді це – має терапевтичний ефект. Тобто ту накопичену невдоволеність, яка реально є в людей, вони замість того, щоб вийти на реальний протест і реально щось робити, люди висловлюючись негативно і дуже негативно в Мережі таким чином “розряджаються”. І якби не було соцмереж, люди б швидше виходили в реальному житті на протести.
Тобто в соціальні мережі стримують протестні настрої в суспільстві?
Соціальні мережі є майданчиком для людей, які можуть на щось відреагувати. Бо агресія – це накопичене невдоволення всередині. І воно так чи інакше в нас вжитті з’являється: у когось є сімейні проблеми, у когось негаразди на роботі, є незадоволення політиками чи фінансовим станом – це у кожного з нас є. Але є питання, як ми це “викидаємо з себе”. І тут для когось є Мережа – прийти і відреагувати. Викинули все і не пішли на протест. А хтось навпаки – накопичує в собі це все, а потім йде у спортзал і це викидає там.
Як не нарватись на критику в Мережі чи уникати булінгу в коментарях під час обговорення теми, яка хвилює?
У суспільстві є дразливі теми, на кшталт ставлення до ЛГБТ, вакцинація чи інші, які мають полярні позиції. І тут є велика вірогідність, що навіть серед знайомих людей є різні погляди на ту чи іншу тему: є прихильники цього і противники. І тут треба думати, а за чим ти приходиш в коментарі. Якщо ти дійсно приходиш, щоб знайти інформацію чи підказку, то ти пишеш: “от мене турбує те і те, мені потрібно дізнатись це і прошу тих, хто не підтримує цю думку проходити мимо”. Тобто фактично ми відсіваємо те, що людина з протилежними поглядами почне тебе хейтити і писати негатив.
А якщо людина просто приходить, щоб подразнити суспільство і пише про болючу їй ситуацію, то варто розуміти, що почнеться конфлікт, бо почнуть реагувати особи з протилежними поглядами.
Але інколи буває, що коли тема не болісна, але ти пишеш про неї і тут виявляється, що це чіпляє якихось людей і починається потік агресії, яку ти вже не контролюєш. Проте варто розуміти, якщо ти пишеш дразливий допис чи коментар, то будь готовий, що прийдуть хейтери.
Коментарі вимкнені.