Відомий тернопільський спортсмен Віктор Мацикур розповів про друзів і недругів
Начальник управління у справах сім’ї, молоді, фізкультури і спорту Тернопільської ОДА, чемпіон світу з жиму лежачи Віктор Мацикур поділився персональною історією освоєння просторів соцмережі Facebook:
“Я тут зареєстрований від 2008 року, почав публікувати власні і цитовані матеріали з 2010. Одними з перших друзів стали Валерій Чоботар, Степан Барна, Григорій Бурбеза, Михайло Окаринський.
Кількість і фото, і публікацій за ці роки і не злічити, спробую розібратись, чи є така статистика доступною, однак точно перевалило давно за 1000 перших і других.
За цих 6 чи 8 років тут, багато було друзів-недрузів, тому давно вже “повний фулл” – максимальні 5000 чол у друзях, а також довгий “чорний список”.
Зараз, щоб когось додати – періодично у себе з переліку друзів видаляю неактивні, порожні аккаунти. У чорний список додаю без тіні сумніву. Моя сторінка – мій простір, розумію, що мене читають, цитують, крадуть та просять дозволу на використання моїх матеріалів, тому тим, з ким не по дорозі – нехай шукають деінде собі об’єкт критики чи троллінгу. Благо, в українському сегменті ФБ думаю, зараз біля 8 мільйонів людей, загалом у світі, страшно сказати, але майже 2 мільярди.
І ще. Чому я стільки часу зареєстрований, і для чого це мені в головному? Поясню, бо багато хто почав звертати на мою активність увагу тоді, коли я почав працювати в облдержадміністрації 2 роки тому. Я давно тут, біля 6 років, і багато маю публікацій та активностей тільки тому, що маю що сказати, не боюсь висловлюватись, не цураюсь людей та їх проблем. Звісно, не претендую на абсолютні істини, інколи помиляюсь, не боюсь вибачитись, чи уточнити свої слова.
Питання в іншому. Вміння працювати з будь якою комп’ютерною технікою, гаджетами, які завжди зі мною, мій досвід розробки та наповнення багатьох сайтів, блоггінг, а з часом впланую і влоггінг створює у людей ілюзію, що я більше нічим не займаюсь. Ця ілюзія тільки у тих, хто мене знає віртуально, у реальних моїх друзів та колег такої думки, сподіваюсь нема”.
Коментарі вимкнені.