Роман Чорпіта з Тернопільщини в розквіті сил отримав на роботі опіки майже всього тіла
Коли разом з начальником Борщівського відділення УВД ФССУ в Тернопільській області М. М. Микитейчуком заходимо до будинку Р. Р. Чорпіти, аромат свіжозвареної кави, яку гостинний господар варить власноруч для нас, як для добрих друзів, одразу наповнює кімнату своїми невидимими, але такими відчутними й принадними хвилями.
Цього разу мимоволі упіймала думку і потай від хлібосольного господаря, що хазяйнував на кухні, занотувала: «Кипить кава – випаровується увесь біль…».
Адже так хочеться допомогти цій родині не лише страховими виплатами, реабілітацією, посильною допомогою, а й щирими зиченнями, людським прагненням – аби усі тривоги, смутки та болі залишили цю домівку назавжди…
7 серпня 1995 року нічим особливим не вирізнявся з-поміж інших літніх аж занадто сонячних і навіть спекотних днів. Буденний ритм поступово фінішував у сонячних обіймах, за кожним вікном рідного містечка гомоніло собі таке різноманітне й не схоже одне на одного життя родин. Життя непередбачуване! Так звичайно ми можемо планувати і часто нам вдається досягти результату. Але більшість людей знають, що передбачити всі повороти долі неможливо. Тим більше, якщо мова йде про життя…
Роман Романович Чорпіта, як кажуть в народі, в розквіті сил, люблячий чоловік, молодий батько, цього літнього дня вийшов на роботу в першу зміну на підприємство ВАТ «Тернопільський кар’єр», де працював помічником машиніста бурильної установки. Виконуючи поставлені завдання, разом із бригадою бурильників установкою БТС-150 буксирував до місця робіт компресорну станцію. Щоб скоротити шлях, вирішили пройти під лінією електропередач. Шлях проліг в місці найбільшого провисання проводів, в результаті мачтою установки зачепили провід заземлення лінії електропередач.
Помічник машиніста з даху кабіни установки за допомогою дерев’яної палки намагався перекинути провід через мачту і при цьому був травмований електричною дугою, що виникла внаслідок зближення проводу заземлення з фазним проводом.
Травмований – це легко сказано, а реальність – опіки майже всього тіла, порушено опорно-руховий апарат. На довгий час його адресою проживання стала міська клінічна лікарня №1, опіковий відділ м. Тернопіль.
Однак, він кожну свою нову мить приймав насамперед із вдячністю Богу та глибокою вірою у зцілення, бо понад усе – хотілося жити!
Найкращим цілителем для осіб, які втратили здоров’я – це час. А ще родина. Для пана Романа – кохана дружина Оля і любляча донечка Марія. В свій час Роман Романович, одружившись із працьовитою дівчиною, поринали з головою в домашні клопоти про хліб насущний, про дітей…
Донечка підросла віддали у дитячий садочок і ніби в хаті щось бракувало, стало замало дитячого сміху і в 1997 році доля нагородила їх трійнею – дві донечки Іванка і Надія та син Володимир. Зараз доньки працюють, син служить в українському війську.
Всі фізичні і душевні рани лікували працею, облаштовували будинок, виховували дітей. Обоє здружені пережитим, цінували кожен день життя. Цінували найважливіше, що стало їх оберегом – свою родину. Це та основа, про яку всі знають і кожен сприймає по своєму – лад та любов у сім’ї.
З 2001року Р. Р. Чорпіта перебуває на обліку у Борщівському відділенні Фонду соціального страхування України в Тернопільській області, отримує щомісячні страхові виплати і медико-соціальні послуги, кожних два роки підтримує здоров’я в санаторно-курортних закладах. І це допомагає чоловікові зберегти здоров’я, примножити життєві сили.
Працівники Борщівського відділення постійно спілкуються в телефонному режимі з потерпілими на виробництві, часто відвідують осіб з інвалідністю за місцем проживання. Їдуть до цих людей з посильною допомогою, словами шани та поваги, роз’ясненнями та підтримкою. Бо довіра та задоволення роботою Фонду людей з особливими потребами – це головна лінія, пріоритет у діяльності.
Автор: Олександра Касараба, завідувач сектору страхових виплат та матеріального забезпечення Борщівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області
Коментарі вимкнені.