Миколаївський собор і Кременецький замок: археологи виявили сотні поховань та рідкісні артефакти

У Кременці завершився сезон археологічних розкопок: відкрито унікальні поховання та артефакти XVII–XVIII століть

У місті Кременець Тернопільської області завершився сезон археологічних досліджень Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України. Роботи проводились на замовлення Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника та були зосереджені на двох об’єктах національного значення: Кременецький замок (руїни IX–XVI ст.) та Миколаївський собор (XVI–XVIII ст.).

Дослідження антропологічних матеріалів проводила співробітниця відділу біоархеології Інституту археології НАН України Юлія Ушкова.

Відкриття у Кременецькому замку

Під час цьогорічних розкопок у замку виявлено фортифікаційні споруди та кладовище, що могло з’явитися під час монгольської облоги 1241 року. Наразі розкопано чотири поховання — дві жінки, чоловік та дитина приблизно 3 років. Травм на кістках не зафіксовано, однак можливими причинами смерті могли бути нестача їжі, води або інфекційні захворювання.

Серед знайдених матеріалів — артефакти X–XVII ст., зокрема фрагмент срібної литовської гривні та монета Казимира Великого (1337–1375 рр.). Також виявлено залишки кам’яного будинку XVII ст., ймовірно міського старости, де знайдено срібні монети, металевий і бронзовий посуд та чоловічу срібну брошку.

Дослідження Миколаївського собору

Особливу увагу археологи приділили Свято-Миколаївському собору, який раніше належав Францисканському монастирю, заснованому за підтримки королеви Польщі Бони Сфорци. Після повернення собору заповіднику у грудні 2023 року тут розпочали комплексні дослідження.

Цього року виявлено декілька поховань та значну кількість артефактів у криптах під храмом. За попередніми підрахунками, на верхньому рівні було виявлено останки понад сотні осіб — переважно чоловіків і дітей, серед яких чимало немовлят.

Антропологічна експертиза показала високий рівень патологій зубів та щелеп серед представників шляхти XVII–XVIII ст., включаючи карієс, зубний камінь та захворювання пародонту. Травми черепа були зафіксовані лише у п’яти випадках, дві з яких, імовірно, стали причиною смерті.

Подальші плани науковців

Юлія Ушкова продовжить аналіз антропологічних матеріалів у Києві, після чого рештки повернуть до Кременця. У планах археологів — дослідження більш ранніх непограбованих поховань, реставрація знахідок та одягу XVII–XVIII ст., організація виставок та можливе створення музею у криптах Миколаївського собору.

Цьогорічні розкопки відкрили нові сторінки історії Кременця та дали науковцям і громаді міста унікальні матеріали для досліджень і популяризації культурної спадщини.