«Українська Мадонна» Олесі Гудими підкорює світ: історія картин, які говорять без слів
Сакральні жіночі образи, яскраві кольори, тисячі фактурних ходів та українська символіка — серія «Українська Мадонна» тернопільської художниці Олесі Гудими за роки війни стала впізнаваною далеко за межами України.
Її Мадонни — це не класичні релігійні ікони. Це образ української жінки: матері, берегині, нареченої, жінки, яка чекає, любить, молиться й тримає на собі світ навіть під час війни. Саме тому ці картини стали зрозумілими людям у різних країнах — без перекладу та пояснень.
Колекція, започаткована у 2014 році, сьогодні експонується в Україні, Італії, Канаді, США, Франції, Німеччині, Польщі, Швейцарії та інших країнах. Роботи з цієї серії ставали обкладинками книг, музичних альбомів, афіш міжнародних концертів та навіть ілюстрацією американського тижневика The Sunday Paper.
Також відбулася співпраця з Бет Батлер (Bett Butler) — американською джазовою піаністкою, вокалісткою та авторкою пісень із Техасу. Разом зі своїм чоловіком, басистом Джоелем Діллі (Joël Dilley), вони створюють глибоку джазову та ембієнт-музику.
Для оформлення обкладинки музиканти офіційно обрали картину Олеся Гудима під назвою «Ангел миру для України XI» (Angel of Peace for Ukraine XI).
Платівка отримала назву «GRACIA», а її реліз відбувся 25 вересня 2022 року. Альбом складається з ембієнтних інструментальних та вокальних композицій, натхненних роздумами про життя, медитацією та молитвою.
Про «Українську Мадонну», життя в Італії, виставки та мистецтво під час війни — в інтерв’ю далі спеціально для “Погляду”.
— Розкажи про свою відому колекцію картин «Українська Мадонна»
— Серію картин «Українська Мадонна» я започаткувала у 2014 році. Головним підсумком цієї праці стала виставка 2023 року в італійській Альбінеї. Все пройшло дуже успішно, а серед почесних гостей був мер міста Ніко Джиберті.
Величезна заслуга в цьому колекціонера Клаудіо Ладзаретті, який виступив ініціатором та куратором. Він зміг згуртувати навколо моєї виставки місцеву владу, викладачів мистецтва, відомих творчих людей та своїх колег з асоціації «BUS».
Також для мене було надзвичайно важливо, що головною експерткою виставки стала Аврора Марзі. Вона відома італійська мистецтвознавиця та президентка престижної асоціації «Amici del Chierici». Її авторитет додав проєкту високого статусу, і головне те, що розкриваючи символізм «Ангелів миру» та «Українських Мадонн» — Аврора допомогла італійцям зрозуміти картини.
Ще однією важливою постаттю під час експозиції стала Марія Джозеппіна Бо — відома в регіоні Реджо-Емілія журналістка, письменниця та артекспертка. Вона спочатку вела пресконференцію, а згодом стала ведучою ще однієї моєї виставки, де експонувалися картини із серії «Українська Мадонна».
— Якої саме виставки?
— Вона пройшла в художній галереї «San Francesco» у місті Реджо-нель-Емілія.
Для мене вона стала неймовірно цікавою завдяки знайомству з творчими людьми, які завітали на виставку. Пройшла експозиція успішно, завдяки тому, що було багато відвідувачів. Мала таку назву — «Ангели без кордонів» (Angeli senza confini).
Paper)
І так її назвала не я, а італійська галеристка та кураторка Джованна Веццозі, яка очолювала знамениту Galleria d’arte «San Francesco» у центрі Реджо-Емілії.
Джованна відіграла одну з визначальних ролей у моїй творчості. Оскільки вона любила відкривати нові імена в мистецтві й цікавилася живописом з різних країн, то не дивно, що її зацікавила колекція «Українська Мадонна». Коли вона зателефонувала і запросила представити картини, я була дуже щаслива в першу чергу нашому знайомству.
І ще, мабуть, тому, що вона постійно підкреслювала: такий живопис є самобутнім і не вкладається у стандартні академічні рамки.
Галеристка зазначала, що образи Мадонн та Ангелів уособлюють універсальну мову миру, яка здатна долати будь-які географічні та політичні кордони, об’єднуючи серця італійців та українців. Вона раділа, що галерея «San Francesco» — історичне місце з унікальною атмосферою — стала домом для чотирьох картин із цієї колекції.
Джованна Веццозі, на жаль, відійшла у вічність у вересні 2025 року, залишивши по собі величезну культурну спадщину в Реджо-Емілії, а в моєму серці — вдячність і теплі спогади.
— Повернімося знову до колекції. Що ще можеш цікавого розповісти про неї?
— Про цю колекцію була проведена лекція Марією Джозеппіною Бо, про яку я вже розповідала. Оскільки вона є професійною викладачкою історії мистецтва, то змогла донести інформацію італійцям цікаво і доступно.
Лекція мала глибоку і поетичну назву: «Olesya Hudyma: un’artista ucraina che dipinge con cuore e speranza. La bellezza dell’arte ucraina nelle opere di una pittrice contemporanea» («Олеся Гудима: українська художниця, яка малює серцем і надією. Краса українського мистецтва у роботах сучасної мисткині»).
Також у популяризації «Української Мадонни» стала цінною співпраця з професоркою Ледою Піаццою. Вона стала тією людиною, яка активно запрошувала мене на нові виставки та відкривала двері для інших цікавих проєктів.
— В яких країнах є картини із колекції «Українська Мадонна»?
— У Франції, Німеччині, Англії, Канаді, Польщі, Швейцарії, Америці, Вірменії.
В Україні окремі роботи з цієї колекції експонувалися у Збаразькому замку на Тернопільщині, у Почаївському історико-художньому музеї та в галереї європейського живопису «Євро-Арт» у Рівному.
Також картини із серії «Українська Мадонна» експонувалися в Будапешті у Центрі української культури та документації.
Усе це відбулося завдяки ініціативі Любові Непоп та Івана Лукачука.
Образи з колекції про українську Мадонну потрапляли на музичні афіші міжнародних хорових і вокальних колективів у США, Канаді та Німеччині.
Наприклад, жіночий вокальний ансамбль «Kitka» із Сан-Франциско використав картину «Українська Мадонна» як головну обкладинку та офіційну афішу концертного туру WinterSongs. Цей американський гурт спеціалізується на етнічній музиці Східної Європи, а виступи були присвячені збору коштів для постраждалих від війни українців.
Також ансамбль «Planina» з Денвера обрав картину «Вільна» із серії «Українська Мадонна» центральним образом своїх музичних афіш.
Відбулася й співпраця з Бет Батлер — американською джазовою піаністкою, вокалісткою та авторкою пісень із Техасу. Разом зі своїм чоловіком, басистом Джоелем Діллі (Joël Dilley), вони створюють глибоку джазову та ембієнт-музику.
Для оформлення обкладинки музиканти офіційно обрали картину під назвою «Ангел миру для України XI» (Angel of Peace for Ukraine XI).
Платівка отримала назву «GRACIA», а її реліз відбувся 25 вересня 2022 року. Альбом складається з ембієнтних інструментальних та вокальних композицій, натхненних роздумами про життя, медитацією та молитвою.
Також Марія Шрайвер — американська журналістка та племінниця 35-го президента США Джона Кеннеді — особисто обрала полотно «Українська Мадонна» як головну ілюстрацію для обкладинки свого престижного тижневика The Sunday Paper після початку повномасштабного вторгнення.
Одна з картин стала обкладинкою книги, яку видав Болонський університет.
Її авторка Дзвіна Гладун працює в межах дослідницького проєкту «Trizub» («Тризуб: траєкторії, мережі зустрічей та дії від України до Болоньї та Реджо-Емілії»). Цей проєкт вивчає досвід прийому, адаптації та життя українців в Італії після початку повномасштабного вторгнення.
— Але в кожної картини своя історія?
— Це справді так. Я колись вже казала, що доля картин може бути набагато цікавішою, ніж у їхнього автора.
Якщо художник віддає час мистецтву і в довгі години тиші та самотності стає ним, то обов’язково дочекається людини — або кількох — які полюблять його твори, зрозуміють їх і будуть із ними взаємодіяти.
— Розкажи більше про самі картини з цієї серії, їхній стиль та техніку
— Для мене «Українська Мадонна» — це сакральний образ нашої жінки на різних етапах життя: наречена, мати, берегиня.
У них є багато ніжності, тепла і мудрості. Картини виконані в техніці імпасто. Мені подобається такий ефект, коли через густе нашарування фарби текстура нагадує тисячі тоненьких ниточок.
Щодо стилю — то тут присутній мій улюблений наїв. А щодо кольорів — це вибух чистих і яскравих барв.
На зображеннях також проступають елементи автентичного українського одягу та прикрас — масивні коралі, дукати, згарди, які так люблять наші жінки.
Малюнки мають свою мову. Наприклад, Мадонна з дитиною зрозуміла іноземцям у всьому світі без жодного перекладу.
— Розкажи про співпрацю з RIY Vancouver
— RIY Vancouver з Канади — це потужна волонтерська організація.
Олександр Воробець, Лілія Ратушна та інші учасники команди активно представляють арт-принти моїх робіт, включаючи серію «Українська Мадонна», на українських фестивалях у Канаді.
Усі кошти з продажів вони спрямовують на найгарячіші потреби захисників: від тактичної медицини до евакуаційних авто.
Це неймовірне відчуття, коли твої Мадонни та Ангели трансформуються у реальний захист для наших воїнів.
Історія «Української Мадонни» — це вже давно не лише про живопис. Це історія про те, як мистецтво, народжене у Тернополі, змогло пройти крізь кордони, війну й тисячі кілометрів, аби говорити зі світом про Україну без перекладачів.
Сьогодні Мадонни Олесі Гудими живуть у галереях Італії, на афішах американських музичних колективів, на сторінках міжнародних видань та у приватних колекціях різних країн. Але головне — вони продовжують нести українську історію, пам’ять і тепло туди, де про нашу державу колись знали зовсім мало.
У цих картинах — українська жінка, яка молиться, чекає, тримає дитину, переживає війну і все одно залишається світлом для інших. І, можливо, саме тому «Українська Мадонна» стала зрозумілою людям у різних куточках світу — бо мова любові, материнства та надії не потребує перекладу.
