Мобілізували доглядальника матері з важкою інвалідністю 1 групи – хвороба Паркінсона: родина військового заявляє про бюрократичне пекло

«Мою маму з важкою інвалідністю просто кинули напризволяще»

Композитор, автор музики до легендарної пісні «Молитва» на слова Дзвінки Торохтушко, а тепер військовий Нацгвардії Борис Севатянов  розповів про боротьбу за звільнення брата-доглядальника.

Солдат Національної гвардії України Борис Севастянов заявив про багатомісячну боротьбу за звільнення свого брата Сергія Севастянова, який був мобілізований попри офіційно оформлений догляд за матір’ю — особою з інвалідністю І групи – хвороба Паркінсона.

За словами військовослужбовця, його брат Сергій Севастянов, 1980 року народження, був мобілізований Підволочиським ТЦК 8 березня 2026 року в селі Старий Скалат на Тернопільщині. На момент мобілізації Сергій офіційно здійснював догляд за матір’ю — Іриною Севастяновою, переселенкою з Харкова, яка має пожиттєву інвалідність.

Сам Борис Севастянов проходить службу у Національній гвардії в Івано-Франківську. Він стверджує, що одразу після мобілізації брата,  сім’я намагалася передати до ТЦК та військової частини всі необхідні документи, які підтверджують право на звільнення через сімейні обставини.

«Він пробув у Тернопільському РТЦК тиждень. Я особисто намагався передати документи, але мене не пустили, документи не прийняли», — розповідає військовий. Після цього Сергія Севастянова направили до 68 бригади, а згодом — на базову загальновійськову підготовку до Житомирської області, у 199 навчальний батальйон. За словами брата, зв’язок із мобілізованим був обмежений — лише кілька хвилин раз на тиждень. Родина регулярно надсилала документи Новою поштою юристу навчального батальйону. Однак, як стверджує Борис Севастянов, вимоги до пакета документів постійно змінювалися.

«Ми подали 19 різних документів, ще п’ять були в роботі. Потім раптом почали вимагати свідоцтво про розлучення батьків у 1986 році, свідоцтво про другий шлюб матері, хоча і батько, і вітчим уже померли», — каже він. Військовий зазначає, що сім’я зверталася на гарячі лінії, до адвокатів, журналістів, радників Міноборони та офісу військового омбудсмена. 24 та 25 квітня 2026 року Офіс військового омбудсмена зареєстрував скарги щодо порушення прав Сергія Севастянова на звільнення з військової служби через сімейні обставини. У відповіді, наданій Борису Севастянову, зазначалося, що рапорт про звільнення та додані документи прийняті військовою частиною А2900 та перебувають на опрацюванні. Також у листі повідомляли, що військова частина направила запит до територіального центру комплектування для отримання акту перевірки сімейного стану. Втім, за словами Бориса Севастянова, після цієї відповіді ситуація фактично не зрушила з місця.

 «З того часу нічого не вирішилося. Ми продовжували подавати документи, чекати нових актів і доводити очевидні речі», — каже він. Тим часом стан здоров’я матері суттєво погіршувався через самотність і пережитий стрес. За словами Бориса Севастянова, вона кілька разів потрапляла до лікарні, у неї почали відмовляти нирки та ноги. «За два місяці мама з людини, яка хоч погано, але ходила і була в ясному розумі, потрапила в реанімацію. Зараз вона не ходить і має очевидні психічні проблеми», — говорить він.

У травні Борис забрав матір до Івано-Франківська, де під час власної відпустки продовжив оформлення документів через органи РАЦС. 22 травня, за словами Бориса Севастянова, весь пакет документів був остаточно поданий і направлений у військову частину, а також надісланий запит до ТЦК. Однак уже після цього чоловік дізнався, що в акті обстеження сімейного стану, складеному Підволочиським ТЦК, були відсутні ключові дані. Хоча вся інформація та документи були надані їм.

«У документі не було вказано, що я є військовослужбовцем, брат не був записаний як офіційний доглядальник, а потреба матері у постійному догляді взагалі не була підтверджена», — заявив він. Після повторного звернення до офісу військового омбудсмена, за словами військового, йому повідомили, що всі необхідні документи з боку родини подані, а новий запит до ТЦК мають направити повторно.

Наразі Сергій Севастянов продовжує перебувати у військовій частині А2900. Родина очікує нового акту про стан сім’ї від Підволочиського ТЦК. Сам Борис Севастянов повідомив, що через ситуацію був змушений перенести планову операцію з видалення жовчного міхура, щоб отримати додатковий час для догляду за матір’ю після хірургічного втручання. « Матір солдата з важкою інвалідністю, людину, яка потребує постійної допомоги й контролю за вживанням ліків, просто кинули напризволяще», — підсумував військовий.

І на кінець варто додати, що Ірина Севастянова з 2014-го року їздила в АТО, підтримувала бійців,  поки мала здоров’я. Бувала і під обстрілами. А тепер отака вдячність. 

“Погляд” звернувся за коментарем до Тернопільського ТЦК та СП. Його обіцяли згодом надати.