Ірина Шпак: волонтерка, яка закриває масштабні збори для фронту, плете маскувальні сітки та об’єднує людей заради перемоги
Волонтерство рідко потрапляє на перші шпальти новин. Проте саме завдяки тисячам небайдужих українців фронт щодня отримує необхідне спорядження, техніку та підтримку. Однією з таких людей є тернополянка Ірина Шпак — волонтерка, яка від початку повномасштабної війни допомагає військовим, організовує збори на дрони та автомобілі, плете маскувальні сітки й проводить благодійні ярмарки, йдеться на телеканалі Тернопіль1.
Її історія — про силу взаємодопомоги, відповідальність та віру в те, що навіть невеликий внесок кожного може врятувати життя захисників.
Як розпочався волонтерський шлях Ірини Шпак
Ірина пригадує, що її волонтерська діяльність почалася у перші тижні повномасштабного вторгнення, коли до західних областей України масово прибували внутрішньо переміщені особи зі сходу країни.
Тоді тисячі людей потребували найнеобхіднішого: житла, продуктів, постільної білизни, посуду, засобів гігієни, телефонів та батарейок.
За словами волонтерки, разом із небайдужими жителями вони збирали допомогу для переселенців у школах та тимчасових прихистках. Люди віддавали речі зі своїх домівок, привозили допомогу із сіл, а згодом до зборів почали долучатися знайомі та підписники у соціальних мережах.
«Спочатку віддавали практично все, що могли. Потім через Instagram почала звертатися до людей із проханням допомогти. Так поступово навколо мене сформувалася спільнота небайдужих», — розповідає Ірина.
Перший збір для військових: плитоноска за добу
Перший збір коштів для військових Ірина відкрила для свого двоюрідного брата, який потребував плитоноски.
Необхідна сума становила близько 3800 гривень, і її вдалося зібрати всього за одну добу.
Саме тоді волонтерка зрозуміла, що може ефективно допомагати військовим і взялася за нові збори.
З того часу допомога фронту стала невід’ємною частиною її життя.
Збір на Mavic 3 Pro: як 100 людей об’єдналися заради дрона
Одним із найпам’ятніших для Ірини став збір на дрон Mavic 3 Pro вартістю близько 100 тисяч гривень.
Щоб зробити кампанію більш цікавою та ефективною, вона запропонувала незвичний формат:
- знайти 100 людей;
- кожен мав задонатити по 1000 гривень;
- усіх учасників додали до спільного поста як символічних спонсорів дрона.
Ідея спрацювала, а необхідну суму вдалося швидко зібрати.
«Хотілося, щоб це був не просто черговий пост про збір. Люди відчули свою причетність до великої справи», — каже волонтерка.
Допомога військовим: пікапи, дрони, РЕБи та EcoFlow
Сьогодні Ірина продовжує активно допомагати фронту. За роки війни їй вдалося організувати збори на:
- кілька пікапів для військових;
- численні дрони;
- системи радіоелектронної боротьби (РЕБ);
- зарядні станції EcoFlow;
- генератори;
- інше критично важливе обладнання.
Наразі вона працює над черговим масштабним збором на РЕБ, вартість якого перевищує навіть ціну автомобіля.
За словами волонтерки, закривати збори стало складніше, адже люди втомилися від війни, однак небайдужі українці продовжують підтримувати захисників.
«Зараз за місяць можна зібрати 50 тисяч гривень і більше. Це вже не так швидко, як раніше, але люди все одно допомагають», — говорить вона.
Благодійні ярмарки як спосіб підтримати ЗСУ
Щоб прискорити збори, Ірина регулярно організовує благодійні ярмарки.
Особливо активно такі заходи проводяться влітку біля церков та під час громадських подій.
На ярмарках продають:
- домашню випічку;
- прикраси ручної роботи;
- браслети;
- м’які іграшки;
- сувеніри за донат.
До організації долучаються друзі, знайомі та інші волонтери.
«Є люди, які спеціально плетуть браслети для ярмарків. Один чоловік шиє іграшки за донат. Хтось допомагає з випічкою. Це завжди спільна справа», — розповідає Ірина.
Волонтерство дітей: донька Ірини також допомагає військовим
Особливу гордість у волонтерки викликає її донька, яка теж бере участь у благодійних заходах.
Дівчинка вигадала власну благодійну лотерею. Вона упаковує свої іграшки, підписує їх та пропонує дітям отримати сюрприз за донат.
За словами Ірини, часто саме діти проявляють більшу активність і щирість у бажанні допомогти.
«Для мене діти іноді навіть більш активні, ніж дорослі. Вони переживають усе дуже щиро і хочуть бути корисними», — зазначає вона.
Маскувальні сітки, які рятують життя
Окремим напрямком роботи Ірини стало плетіння маскувальних сіток для військових.
Все почалося після того, як надійшов перший запит від захисників, а знайти готові сітки було практично неможливо.
Спочатку волонтери використовували підручні матеріали:
- старі простирадла;
- тканини;
- сітки;
- обрізки текстилю.
Згодом почали відкривати збори на закупівлю спеціальних матеріалів, а чоловік Ірини власноруч виготовив раму для плетіння.
Сьогодні навколо цього процесу сформувалася команда однодумців.
Стандартний розмір сітки становить 4 на 6 метрів, але за потреби кілька виробів з’єднують між собою.
Колірна гама підбирається індивідуально під місцевість, де перебувають військові. Захисники надсилають фотографії позицій, а волонтери адаптують сітки до конкретних умов.
Ірина пригадує історію, яка назавжди переконала її в цінності цієї роботи.
Під час одного з обстрілів сітка була натягнута настільки добре, що граната, скинута з дрона, відскочила від неї.
«Здається, що це просто сітка. Але насправді це врятовані життя», — каже волонтерка.
Хто допомагає закривати збори
Найчастіше підтримують одні й ті самі люди, які регулярно донатять на потреби військових.
Втім, Ірина переконана: важлива не сума, а системність.
На її думку, навіть невеликий щомісячний донат може суттєво допомогти фронту.
«Хотілося б, щоб допомога військовим стала таким самим щоденним ритуалом, як ранкова кава. Не потрібно багато — головне робити це регулярно», — наголошує вона.
Найцінніша подяка від військових
Після завершення зборів військові надсилають відеозвіти та слова вдячності.
Однак найбільше Ірину зворушують невеликі посилки з фронту.
Разом із прапорами та шевронами захисники іноді надсилають чай, каву чи солодощі.
«Справа навіть не в цукерках. Дуже цінно усвідомлювати, що люди там, на фронті, знайшли час подумати про тебе і подякувати», — ділиться волонтерка.
Чому важливо не припиняти допомогу армії
На переконання Ірини Шпак, війна стосується кожного українця, незалежно від того, де він живе.
Вона визнає, що багато людей втомилися від постійних зборів та новин із фронту. Проте переконана: допомога армії потрібна щодня.
Волонтерка закликає долучатися до підтримки військових у будь-який спосіб:
- донатити;
- плести маскувальні сітки;
- допомагати з випічкою для ярмарків;
- поширювати інформацію про збори;
- брати участь у благодійних заходах.
«Фронт потребує надійного тилу. Допомога потрібна завжди. Не треба боятися брати на себе маленьку частину відповідальності та допомагати», — наголошує вона.
Бути взаємними — означає бути людьми
На завершення Ірина говорить не лише про волонтерство, а й про людяність.
Вона переконана, що ніхто не знає, через які випробування проходить інша людина, тому важливо бути терплявими та взаємно ввічливими.
«Ми не знаємо, що переживає людина поруч. Тому потрібно більше розуміння одне до одного і менше поспішних висновків. Люди, будьте взаємоввічливими», — закликає волонтерка.
Історія Ірини Шпак вкотре доводить: волонтерство — це не лише збори коштів чи допомога фронту. Це щоденний вибір бути поруч, підтримувати, об’єднувати людей та не залишатися осторонь тоді, коли країна цього найбільше потребує.
