Мені вперше стало страшно жити в Тернополі, – журналіст
Сьогодні мені вперше стало страшно жити в Тернополі. Відверто і без пафосу. Тут не діють закони, не працює здоровий глузд. На вулицю вийти страшно, бо серед білого дня показово, неподалік школи можуть засунути ножа в ногу (ви знаєте, про що я) і «відбутися» легким переляком. Тут можна перетворити міську раду на «зону» з трьох блокпостів, на територію якої пускають лише «обраних».
Тут можна замовити 100-120 «пациків» і будувати що хочеш, і де хочеш. Тут журналістам «крутять руки» на очах у поліції, а вона каже: «Ми нічого не бачили!». Тут за екологічну «панацею» видають торфові котельні. Тут можна до смерті побити активіста, а ім’я замовника злочину не почути, бо він сидить у Верховній Раді.
Тут можна все. Головне в неділю піти до церкви, яку, як правило, збудували на землі, яку видали для релігійної громади, а вона в свою чергу вкроїла шматок задарма під житлову забудову. І все «ок!».
Якщо тернополяни на наступних виборах знов «ковтнуть» бруківку і підтримають безпосереднього творця усього вище сказаного, то місто, на жаль, згниє живцем. Так, жорстко, але по-іншому було б не щиро. На жаль.
Страшно жити не лише в Тернополі, а й на Тернопільщині, де відбувається те ж саме.