Перинатальний центр у Тернополі відкриють лелеки

Оце ж цього четверга мало статися. Так, так, саме цього. Не якогось там іншого, не після дощику у четвер, а оцього найближчого четверга планували у Тернополі нарешті відкрити перинатальний центр.

Це ж скільки води і то в прямому значенні цього слова відійшло, поки оце таки спромоглися добратися до відкриття. Це ж дітки, які народилися, коли вперше пролунала обіцянка його таки відкрити, вже у садочок ходять. Це ж люди, які трішечки нагріли руки на його будівництві, вже давно всі гроші встигли потратити. І ось воно! Знову не збулося.

Неначе крик о третій ночі вагітної дружини: “Почалося!” розсилають з найбілішого дому області на всілякі емейли повідомлення: “Шановні колеги! Анонсоване на четвер відкриття перинатального центру переноситься. Відбулися зміни у графіку почесного гостя, який планував взяти участь у заході. Про дату і час відкриття повідомимо додатково. Перепрошуємо за незручності! З повагою, пресс-служба “Тернопільської обласної державної адміністрації”.

Ні, ну без почесного гостя – це аж ніяк. Тут же головне, щоб пуповину перинатального центру перерізала саме почесна рука. Воно можна було б запросити кількох матерів-героїнь, щоб ножицями трішки повправлялися. Але що з тих героїнь? З ними ж потім у сауну не підеш. А з почесним гостем саме те – і попаритися потім, і справи всілякі почесні обговорити.

А жіночки, котрі при надії, ще трішки потерплять. А котрій вже дуже закортить, то якось і без оновленого перинатального центру обійдеться. Були ж часи, коли і прямо в полі, під снопом якимось собі раду давали. А сьогодні порозпещувалися – центри їм всілякі подавай. А де ж його взяти, якщо у почесного гостя зовсім інші плани?

І нічого страшного, якщо спеціальне обладнання вартістю 1,5 мільйона євро трішки пилом припаде. Нам до такого не звикати. У нас сміттєсортувальна лінія, також не з дешевих, вже давно сама на сміття перетворилася. А все чому? Тому що не знайшлося почесного гостя, який би її відкрив. Тому що у нас все, що не робиться, робиться не для людей, а для почесних гостей.

А щодо перинатального центру, то пропоную запланувати відкриття на 19 березня. Це ж можна буде разом з почесним гостем похизуватися перед пресою: “А гляньте-но, який ми день для такої видатної події обрали. Оце ми молодці”.

Це ж якраз цього дня лелеки прилетять, оті символи народжуваності. Тим більше, що вони це зроблять вчасно, за ними затримки не буде. Тут головне, щоб у почесного гостя на цей день ніяких нагальних справ не трапилося. А то породіллі можуть ще трішечки почекати, а лелеки таки не будуть. Навіть якщо до них з усією повагою.
Андрій БЕРЕЗОВЧУК

Коментарі вимкнені.