Принадливий Тернопіль. Незвичні улюблені місця Олі Биндас (фото)

Деякі стали улюбленими через часті піші прогулянки до батьківської хати, яка розташована у Великих Гаях.

Серед таких — вулиця Гайова. Вона по-особливому тиха: малолюдна, там рідко їздять машини, обабіч — колія. Коли йду нею, відчуваю натхнення. Ця вулиця якась така своя, наче приватна… Там завжди можна зустріти зграю собак, але вони мене зовсім не лякають, навпаки — мені цікаво з ними спілкуватись.

Люблю об’їзну. Я почуваю себе дуже радісно на дорозі, бо багато подорожую стопом. Тому, коли йду від Збаразького кільця в сторону Гаїв, й бачу купу фур і машин, які мчать кудись, відчуваю свято.

Зовсім інша вулиця Малишка. Тут невеличкі приватні будиночки, багато ліхтарів. Тут можна побачити непримітні на перший погляд східці, вкриті мохом, чи цікаву хвіртку – це спричинює феєрверк приємних емоцій.

За школою номер п’ять, як йти на Новий світ, примостилася цікава вулиця Опільського. На ній збереглося багато старих будинків, нетипових для Тернополя.

Є в мене і улюблений дворик. Він розташований на вулиці Текстильній, біля біржі праці. Якось у перерві від буденних справ, я знайшла там неймовірну гойдалку. Під The Soft Moon я розгойдалася ледь не до «сонечка», уявляючи, наче літаю.

Взагалі це так гарно, що у кожного з нас є місця, котрі творять казку на душі. Хтось вперше закохався під якимось каштаном, і проходячи повз, щоразу переживає всі почуття заново. А для когось казка твориться кожен день ним самим, бо ж довкола так багато приємних місць.

Оля Биндас.

Фото авторки.

Comments are closed.