Україна-Англія. Подорож з Тернополя в Донецьк: блиск, розкіш, радянська історія (фоторепортаж)

Для чотирьох тернополян та вашого покірного слуги, останній матч на Євро-2012 для збірної України проти Англії запам’ятався автомандрівкою майже через всю країну, явно не євродорогами, «вилизаним» Донецьком та, звичайно, розчаруванням після матчу.

Насамперед, варто сказати, що подібна поїздка для пересічного тернополянина може виявитися не зовсім то по-кишені. Адже, потрібно потратити на подібне задоволення щонайменше 200 одиниць європейської валюти: куди включений квиток на матч, витрати на переїзд, купівля фірмової футболи збірної, мінімальне харчування і сувеніри. І це без ночівлі у готелі чи найманій квартирі.

Дорога в одну сторону чи то у Донецьк, чи назад у Тернопіль займає по 15 годин. Окрему увагу потрібно звернути на дороги, які мали підготувати до Євро. Якщо обрати не центральні відбудовані магістралі та автобани, то можна дуже пожалкувати… свій автомобіль! З 1100 кілометрів, лише третину можна вважати нормальними. Решта ж вкрита або вибоїнами, або нерівностями, на яких, так звана, «ходова» може зазнати серйозних пошкоджень. Та нарікати не можна на дороги на самій Донеччині. Пересікаючи Дніпропетровську область, можна подумати, що це дорожнє пекло не закінчитися ніколи. Та ось чудо! Кордон Дніпропетровської та Донецької областей. У столицю Донбасу в’їжджаєш, як у справжню Європу. Ідеальна чотирьохполосна траса.

Нічого поганого не можна сказати і про самий Донецьк. Місто справді підготувалося до прийому гостей. І гроші, як можна помітити, на це не шкодували. Від цього у захопленні і самі жителі міста. Мій особистий екскурсовод та давня знайома Аліна у захопленні від всіх змін і без кінця розповідала про свою малу Батьківщину. «Донецьк знову перетворився на місто мільйону троянд! У нас є неперевершений парк кованих скульптур! Та, взагалі, у нас надзвичайно багато парків, які за один день не обійти. А фонтани з різнокольоровим підсвітленням найкращі в Україні. Та і водограїв у нас найбільше, ніж у будь-якому місті!,» – не змовкала Аліна.

Попри всі стереотипи про жителів Донбасу, чи не найбільше зраділа Аліна справжній українській вишиванці (щоправда, більше зраділа донеччанка мені!). «Оскільки на сам матч проти Англії я не йду на «Донбас-Арену», то у вишиванці обов’язково буду вболівати за наших на фан-зоні,» – зізналася Аліна.

Сам Донецьк для мене став згадкою ледь всіх епох совєцької історії – пам’ятник Леніну, вулиця Артема, бібліотеки Кірова та Крупській. Це те що одразу прийшло у голову після приїзду додому. І міняти цього ніхто аж ніяк не хоче.

Вразили англійські вболівальники. Вони десь з обіду не змовкали ні на хвилину і по всіх барах і пабах скандували гасла у підтримку своєї збірної. Потім все перенеслося на стадіон. Та про це пізніше.

Заїхавши у євро-тролейбусі (де між іншим зупинки оголошувалися англійською та російською мовами, але тільки не українською) на фан-зону, я ледь не спізнився на сам матч. Через прибуття керівників держави несподівано перекрили дві основних вулиці Артема та Університетську, які, за словами Аліни, під час попередньої гри України проти Франції були доступні для пересування транспорту. Тому приблизно п’ять кілометрів довелося пробігти. На свій сектор зайшов майже зі свистком арбітра. Далі всі все бачили самі. Неймовірно некваліфіковане суддівство в обидві сторони. Та найголовніший висновок, який зробив на «Донбас-Арені» – збірна України, виходячи на поле, вже програє 0:1. Весь матч на глядацьких трибунах чути було тільки несамовитих англійців. Вони в такт кричали співали свої пісні і кричали – «Інгленд!». В більшості – представники східних областей України, таке враження, що прийшли на поєдинок двох байдужих їм команд. Лиш інколи лунало недовге скандування «Україна!». Навіть наше намагання підтримати своїх гімном України «Ще не вмерла Україна!», знайшло підтримку десь у півтисячі присутніх. Наші, так звані, «фани» склали гнітюче враження. І не зрозуміло тільки звідки мер Донецька опісля виявив, що на «Донбас-Арені» були зафіксовані якісь рекордні децибели.

Андрій Вербіцький, новини Тернополя “Погляд”