На Тернопільщині за злочинну діяльність – розстріл

Організація Українських Націоналістів мала свою військову референтуру (УВО), Українську Військову Організацію, з декількома відділами, один з яких Служба Безпеки (СБ). Спочатку, ще не було мережі подання інформації. Кожен член ОУН зобовязувався звітувати про всі підозрілі прояви. Але у кожному районі був референт Безпеки. З приходом більшовиків Служба Безпеки розпочала поширювати свою мережу. У 1940 році у Вишнівецькому районі керівником СБ був Я.Пришляк, а у Збаразькому районі І.Равлик. З своєї сторони у 1940 році НКВД на Тернопільщині розпочала вербувати агентів-сексотів, серед яких було багато таких, що інформували Службу Безпеки, тобто працювали на два фронти. Чекісти мали адреса комуністів та сексотів ще з 1939 року. З початком війни провокаційні і терористичні дії почав проводити радянський партизанський відділ. В 1943 році під видом воїнів УПА, радянські партизанські групи заарештовували безвинних людей і вбивали. Закидались і поодинокі провокатори, які входили в довіру структури УПА, а потім працювали на підрив авторитету визвольної боротьби.

Адже в цей час на наші землі запускались з боку Москви, парашутисти, які добре володіли українською мовою і знали місцеву звичаю. Вони знаходили колишніх сексотів, що залишились ще після приходу совітів у 1939 році, наводили контакти і намагалися поступити в повстанську армію. Дехто в нашій області з таких людей попадав і в СБ. Навіть займали керівні посади. Один із них “Баняк”, що проник в УПА і став керувати боївкою СБ. Сам набирав кадри з свою бригаду із злочинним минулим. Більшість були колишні полоненні з радянської армії. Цей виродок вбивав безвинних людей по селах Шумського, Дедеркальського, Лановецького та Вишнівецького районів. Його перевертні глумились над цілими сім’ями наших українців і підривали авторитет УПА. Так, ці нелюди знищили в селі Радошівка цілу сім’ю з семи чоловік, де найменшій дитині не було і року. А старшу проколов вилами, бо з плечем утікала. У селі Великі Вікнини познущався та вбив священика Ковалевського, вважаючи його поляком. У Мізюринцях вбивав людей старого віку. Вбивав він людей і у Вишнівці. Всіх його злочинів не перерахуєш і не опишнш. Але чомусь поверхнево на його дії дивилось надрайонове керівництво СБ, яке очолював “Оса”. Цей надрайоновий більше займався молодими дівчатами і випивав. У нього не відчувалось патріотизму. Але пришли в верхніх частинах зміни, СБ в північній зоні нашої області очолив “Сірий”. Це принциповий і зразу взявся до перевірки діяльності місцевих есбістів. Понад 50% було поміняно кадрів. Декого за злочинні дії було розстріляно, а дехто утік. Так “Баняк” пропав. Але через три місяці знову появився у формі майора НКВД в Дедеркалах і знову почав катувати людей та знущатись над молодими дівчатами. Прізвище його Стрельцов, Але насправді сам родом з Хмельниччини, і народився у сім’ї Михальчуків. Звали в дитинстві Іваном, та в армії став перевертнем, навіть поміняв ім’я. У 1943 році Вишнівецьким районновим Служби Безпеки був призначений Юрій Бойчук, псевдо “Зірка” а надрайоновим “Оса”. Під керівництвом Бойчука у Вишнівецькому районі було 32 есбісти, які були закріплені по двох за відповідними населеними пунктами та бригада з 10 бойовиків, що постійно пересувались по території району з ним. У цей час головне завдання вищого проводу було, протидія радянським партизанським угрупуванням, які перебували на території Тернопільської області. Під його керівництвом здійснювалися рейди проти червоних партизен. Так у лісі, коло Вишнівця було взято в полон тринадцять партизан. Допити проводив сам у ночі особисто “Зірка”, над ранок всіх по одному розстріляв. Також підйого керівництвом були розстріляні невинні люди. Він особисто подав списки поляків і дав дозвіл на розстріл у Вишнівецькому костелі. Про його незаконну діяльність дізнався надрайоновий “Сірий” і дав команду “За злочини проти українського народу, за перевищення своїх повноважень, за підрив авторитете вояків УПА, за вбивства невинних людей — розстріляти. Та “Зірка” передбачливий, втік. Було зроблено так, щоб мало вигляд, що в сутичці з НКВД його застрілили, а тіло вкинули в яму на польському цвинтарі у Вишнівці. Його дружина, вже як вдова виходит замуж за лейтенанта Вишнівецького НКВД, а Юра в цей час переховується у Вишнвці під прикритям своєї дружини і нового її чоловіка. Потім дістає документи на друге прізвище та імя і перебираїться на Східну Україну. З ним через деякий час і переїжджає його дружина, вже справжня вдова екаведиста. Його повісили коло хати в туалеті вояки. Але у 1966 році Бойчука випадково впізнав один з колишніх Вишнівецьких екаведистів на похороні. Відбувся суд. Вирок кара смерті. Його розстріляли за злочини проти червоної армії. Радяньська владо виконала рішення надрайонового повстанської армії “Сірого”.

Додається лист “Зірки” до одного із бійці Вишніцького СБ “Мручка” який озразуж передав до свого нового керівника.

(цей лист знаходився в Озернянському архіві СБЇ і буцв переданий в Тернопільський державний обласний архів) 26.12.1947 року

ПОВІДОМЛЕННЯ Я одержав записку від Зірки, яку він особисто привіз до моєї тітки, до якої я часто заходжу і через яку я вже раз з Зіркою контактував. Мручко

Здоров Фидун

В перших словах хочу тебе повідомити, що я живий і здоровий, чого і тобі від щирого серця бажаю. Хочу тобі кілька слів написати про себе. Я поки жив, але як далі буде, то Бог його знає. Зараз я ховаюсь і блукаю по світі. Маю якісь погані документи і завдяки їм маю можливість вдержатись. Сам не знаю, що маю зараз робити. Дорогий Фидун, прошу тебе як свого рідного, напиши мені, як там в тебе діло і взагалі як діло в організації. Як йде вам робота, бо все мене цікавить. Не думай, коли я покинув партизанку, значить я ворог. Ні всі ті, котрі так говорять, помиляються. Я став ще більш вірнішій свої справі, своєму народові. Я вмру, але не зраджу ні слова. Невже друзі мої думають, що Зірка міг би здатися більшовикам і міг би піти на вислугу їм. але того зробити я ніколи не можу і не зроблю. Нехай мене і рахують зрадником і чим хочуть, але я клянусь перед Богом, що заповідь декалогу ніколи не зраджу ні на один крок. Не думай, Федун, коли я зараз не працюю, значить я відстав від своїх. Я, наприклад, набрав ще більше практики відносно своєї роботи і більше набрався мужності. Невже ти можеш і друг повірити в те, що я здався. Подумай так сам. Коли б я здався, я мусів би багато, багато здати, а я річ ясна, знав і знаю дуже багато, і коли б я здався то мусів би все що знаю видати. А скажи? Вибав я багато у Вишневецькому район, чи взагалі де? Чи продав я хоч одного? Ні, того немає, не було і н буде!!! І ще раз хочу підкреслити, коли я здався, моя б жінка ховатися не потребувала і я також ховатись не потребував. Тепер хочу тобі написати через що я покинув партизанку. Я її ніколи не покидав і не покину, хоч я зараз з вами не працюю, але я все ж таки школюсь сам по собі і користь, думаю, що дам велику. Пригадай собі Фидун як я з тобою Костем ходили У Вишівець до Добровольського. То був наказ Оси, і я його виконав з честю і совістю. Мені кажеться, що я був довірений, коли мені таку річ довіряли і поручили зробити. Я її зробив, а після того що сталось? Коли Сірий заступив місце Оси, мені прийшов грипс і Макарові разом, щоб я зловив Добровольського живим і доставив його в надрайон. Я того зробити не міг, бо Добро вольський вже більше не хотів виходити. Тоді Сірий сказав, якщо його не дістанеш, то він мене застрілить за те, що я з нібито співпрацюю з більшовиками. Подумай сам, чи таке можливе, про таке навіть думати стидно, щоб я міг з більшовиками співпрацювати. Ну, скажи так сам. Ти мене вже знаєш і сам Оса мене ще більше знає. Я, правда, почув таку річ і по мимо всього мусив припинити свою діяльність. Ти ж знаєш сам, що Сірому дуже легко розстріляти кого не будь за дурницю, а людину так легко виховати і навчити не можна. І так я проходжу своє мирне життя. Я хочу знати, якої думки про мене зараз наш провід. Я хочу знати, що було б коли я повернувся б назад і чи взагалі довірили б мені роботу назад.

Фидун, ти проси там командира СБ, щоб дурниці не зробив часом, за мене не помстився на батькові моєму і на рідні моїй. Вони цілком не винні. На тому буду кінчати. Фидун, напиши мені чи Оса ще живий і де він може знаходитись. Я дуже цікавлюсь ним. Бо знаєш друга, як він, я ще не мав. Фидун, ти знаєш, що Сашу мого видав «Льотчик» з Передмерки. Напиши, якщо він є вдома, то напиши «Веселому». Чи там кому з Вишневецького району, щоб з такими зрадниками розрахувалися, як в дійсності з зрадниками. А я не зрадник. На тому я закінчую. Шлю тобі і твоїм друзям щирий привіт і бажаю Вам усім здійснення ваших мрій. Згинь, але не здавайся!!!

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!

ЮРКО БОЙЧУК

14.11.1947 року!

Матаріали підготовив ОЛЕГ КРИВОКУЛЬСЬКИЙ смт ВИШНІВЕЦЬ

 

Comments are closed.