Найбагатодітніша мама нашого міста

Кожна людина має свої здобутки, свої турботи, свої цінності, своє щастя… Лише мама може зрозуміти: це все уособлюють в собі діти. Кохана кровиночка, така безмежна радість, водночас – нескінченний привід для тривог. Це найдорожче з-поміж всіх благ для кожної матері! Банальні слова, але дійсно, так і є. Сказати, що мама віддасть життя за своє дитя – не сказати зовсім нічого. Однак лише мама зрозуміє, кільки ж турбот лягає на плечі жінки разом із появою дитини у родині. Здебільшого, ми знаємо, як воно буває з однією дитиною, з двома, від сили – з трьома…

А якщо дітей у сім’ї – десять?!

Ми не змогли не відшукати для конкурсу «Тому, що я жінка…» найбагатодітнішу матусю нашого міста.  Це – Фаріон Надія Романівна, яка на протязі двадцяти років народила десятьох громадян України. Навіть не десятьох, а… Та про все спочатку.

Родом Надія Романівна із села Вівся Козівського району. Закінчила там школу, згодом – училище, де отримала кваліфікацію швеї. Влаштувалась на роботу на «ХБК», однак так склалась доля, що працювати там фактично не довелось. Зате пощастило виконувати почесну і надзвичайно важку місію – бути матір’ю.

В рідному селі познайомилась із своїм чоловіком Володимиром, в дев’ятнадцятирічному віці стали з ним на весільний рушничок… Зізнається, тоді навіть не думали, що матимуть стільки дітей.

Коли в 1990 році народився первісток Віталік, звісно ж, раділа вся родина, всіляко допомагали батьки Надії Романівни, оскільки чоловік виховувався тільки бабусею.

Всі так само втішились, коли у 1991 році на світ з’явилась донечка Аня. Хіба не щастя: синочок, а слідом за ним – лапочка-дочка? Просто мрія для багатьох сімей!

А в 1993 році знайшовся ще один синочок – Ромчик. Його спіткала трагічна доля. Малюк помер у трирічному віці. Смерть абсолютно безглузда: хлопчик стрибнув у відро із гарячою водою. Трапилось це саме у Великодний четвер, коли вся родина готувалась до Паски.

–         З того часу я боюсь того свята, – сумно каже Надія Романівна. – Не можу нічого з собою зробити…

Та очевидно, Бог вирішив заповнити ту порожнечу, яка утворилась в серці матері з втратою кровиночки…  На цей час в сім’ї вже з’явилась малесенька красунька-Тетянка (у 1996 році). Слідом за нею, у 1998 році – донечка Надійка.

Та це ще не все: 2000 рік приніс з собою донечку Василинку, а у 2001 році знайшовся синочок Тарасик. У 2003 році – знову доця – Іруся, а вже в 2004 – Діанка.

Пані Надія , мабуть, вже розслабилась і заспокоїлась – свій обов’язок перед державою і Богом виконала в повному обсязі. Та не тут то було: після невеликої перерви у 2009 році сім’я поповнилась ще одним братиком – Максимком, а вже у 2010 році сімейство збагатилось ще одним парубком – Назарчиком, якому зараз чотири місяці. До слова, всіх дітей жінка народила в районному пологовому будинку, лише найменшенького в Тернополі. З жодною вагітністю не стояла на обліку у жіночій консультації, і це не завадило їй народити здоровеньких малюків. Важкою була остання вагітність, однак завдяки талановитому лікарю Куценкові Андрію Вікторовичу, все закінчилось благополучно.

–         Все, все! – відмахується руками Надія Романівна, – На цьому я вже зупинюсь! Більше дітей не планую мати, бо треба вивести кінці з тими, які є.

Воно й зрозуміло, адже дітей потрібно не лише годувати, але й одягати, давати освіту, працевлаштувати, їм потрібно десь жити!

Нещодавно, чотири роки тому, із місця роботи Надія Романівна отримала кімнату у гуртожитку. Однак живе разом з дітьми у батьківській хаті в селі. Каже, влада не може допомогти вирішити житлову проблему. У відповідь на лист до чинного Президента отримала: «Зараз забезпечуємо житлом інвалідів. На багатодітних сімей бюджету не вистачає».

Отак і живуть, всі разом, дружно, допомагаючи бавити наймолодших діток. В цій сімї всі допомагають одне-одному. А роботи вистачає: сім’я тримає двох корів, свиней, має три гектари поля. Є працьовиті руки, які з цим всім вправляються. Однак окрім харчів із цієї роботи Фаріони не отримують зовсім нічого, адже не можуть продавати сир-сметану-молоко чи овочі, бо  все споживає численна сім’я.

Вони потребують допомоги небайдужих людей. Якщо хтось має змогу допомогти із працевлаштуванням чи з здобуттям освіти або й з житлом для родини Фаріонів – пишіть на адресу редакції. Ми передамо вам координати цієї сім’ї.

А як підсумок, хочеться сказати: все, що не робиться – до кращого. Знано краще кожного дня радіти здобуткам своїх діток, аніж переживати через те, що їх немає…

Вітаємо Матусю Надю Романівну з тим, що в неї стільки чудових дітей! Бажаємо, щоб вони для неї завжди залишались лише щастям, розрадою та підтримкою у всіх життєвих перепитіях!
Партнери конкурсу:


м.Тернопіль, вул.Київська, 14а, тел.: (0352) 28-74-36
м.Тернопіль, м-н Перемоги, тел.: (0352) 53-39-73
м.Тернопіль, м-н Мистецтв, тел.: (0352) 52-21-61


Компанія «AVON»

Стань представником AVON і отримай аромат PUR BLANCA в подарунок!

Довідки за тел. 422450, 0678381653 (Таня) , адреса: вул. Злуки, 8

Оля Терещук

-1 thoughts on “Найбагатодітніша мама нашого міста

  • 17:51 | 28.02.2011 о 17:51
    Permalink

    ех… а я з котом не годна впоратись:)))

  • 18:59 | 28.02.2011 о 18:59
    Permalink

    Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:
    довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!
    Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя…
    Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.
    Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.
    Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
    Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.
    Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.
    Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її:
    Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!
    Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!
    Прип.Соломона,гл.31

  • 14:27 | 2.03.2011 о 14:27
    Permalink

    а держава їй сказала: вмводь кінці сама, моя люба!

Коментарі вимкнені.