Як війна змінила ринок праці для жінок Тернопільщини: інтерв’ю з Миколою Городецьким
Повномасштабна війна в Україні значно вплинула на ринок праці, змінюючи не тільки кількість вакансій, але й роль жінок у багатьох професіях. Під час кризи багато жінок стали перед викликами адаптації до нових реалій, зокрема у питаннях працевлаштування. Для багатьох з них це також означало пошук нових можливостей у сферах, де вони раніше були мало представлені.
Микола Городецький, директор Тернопільського обласного центру зайнятості, розповідає про те, як змінилась ситуація на ринку праці для жінок після початку війни, які нові можливості з’явились і що робить служба зайнятості для підтримки жінок в умовах воєнного часу.
— В умовах війни ринок праці зазнав серйозних змін. Як змінилась ситуація на ринку праці для жінок в Тернопільській області з початку повномасштабної війни?
— Повномасштабна війна в Україні стала викликом для ринку праці та суттєво змінила його. Упродовж 2022 року на третину зменшилася кількість роботодавців, які інформували Тернопільську обласну службу зайнятості про потребу в кадрах та кількість вакансій у порівнянні з 2021 роком. Впродовж останніх років ситуація дещо покращилася. Якщо у 2022 році майже 3 тисячі роботодавців мали потребу в 10,2 тисячах працівників, то в І півріччі 2025 року вже 2,7 тисяч роботодавців надали інформацію про понад 8 тисяч вакансій.
Аналогічні тенденції спостерігались на зареєстрованому ринку праці щодо звернень до служби зайнятості осіб з метою отримання послуг з сприяння зайнятості, пошуку постійного місця праці, професійного навчання тощо. Якщо у 2021 році у місцевих підрозділах служби зайнятості отримали профінформаційні, профконсультаційні та профорієнтаційні послуги 39,1 тисяча осіб, то у 2022 році — 21,7 тисяч осіб, у 2024 році — 17 тисяч осіб, а з початку 2025 року — вже 11 тисяч осіб.
У довоєнні роки частка жінок серед зареєстрованих безробітних складала 50-56%, а нині цей показник становить близько 80%.
— Чи спостерігається тенденція до збільшення числа жінок, які працюють у професіях, що традиційно вважалися «чоловічими»? Якщо так, то в яких саме сферах? В яких професіях найбільше мають потребу роботодавці? Які професії стали більш доступними для жінок, і що сприяло цьому?
— На ринку праці Тернопільщини, як і в цілому в Україні, відчувається гостра потреба в кадрах. Зростає кількість вакансій, про які роботодавці інформують службу зайнятості. Проблемним сьогодні є укомплектування вакансій, на яких раніше працювали чоловіки.
За сприянням служби зайнятості з початку 2025 року на постійну роботу вже працевлаштовано понад 3,2 тисячі жінок.
Є приклади працевлаштування жінок за професіями, що традиційно вважалися чоловічими — це робітники з комплексного обслуговування будинків, верстатники деревообробних верстатів, оббивальники меблів, оператори котельні, верстатники бляшано-банкового устаткування, ливарники пластмас, оператори заправних станцій, штукатури, водії транспортних засобів, слюсарі з ремонту автомобілів, столяри, оператори з обслуговування та ремонту вагонів, оператори верстатів з програмним керуванням та інші.
В сучасних реаліях роботодавці відчувають значні труднощі в укомплектуванні вакансій водіїв транспортних засобів, водіїв тролейбусів, водіїв навантажувачів, машиністів кранів, машиністів екскаваторів, токарів, фрезерувальників, слюсарів-ремонтників, електриків, столярів, трактористів, електрогазозварників, слюсарів-сантехніків, електромонтерів, операторів заправних станцій та багатьох інших.
З метою підтримки бізнесу, забезпечення зростання економіки та стабільності країни, Кабінет Міністрів України у листопаді 2024 року затвердив «Порядок реалізації експериментального проєкту щодо організації професійного навчання жінок для працевлаштування у сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені».
З початку 2025 року Державна служба зайнятості розпочала реалізацію цього експериментального проєкту. Всього в Україні за сприяння служби зайнятості понад півтисячі жінок уже навчаються умовно «чоловічим» професіям, зокрема на Тернопільщині — 33, з яких 17 жінок здобувають професію оператора котельні, 9 – опановують професію тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, 5 – навчаються за професією верстатника деревообробних верстатів і 2 — на оператора верстата з програмним керуванням.
— Як адаптувався ринок праці для жінок, які стали вимушеними переселенками з інших регіонів України? Які програми підтримки та адаптації існують для жінок у таких умовах?
— Після початку повномасштабної війни послуги Державної служби зайнятості були адаптовані щодо сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб, в тому числі жінок. З початку 2025 року у місцевих підрозділах Тернопільського обласного центру зайнятості отримали інформаційні, консультаційні та профорієнтаційні послуги 1174 ВПО, в тому числі жінки. В результаті проведеної роботи за сприяння служби зайнятості 401 внутрішньо переміщена особа була працевлаштована.
Запроваджено певні компенсаційні виплати роботодавцям. Так, 96 роботодавців отримали компенсацію витрат на оплату праці за працевлаштування 127 ВПО внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні. Крім того, 18 роботодавцям надано компенсацію витрат на оплату праці за працевлаштування 18 ВПО з числа зареєстрованих безробітних.
До участі в громадських та інших роботах тимчасового характеру залучено 17 ВПО. Вони виконували роботи з благоустрою та екологічного збереження територій, надання послуг людям, які постраждали від війни.
Державною службою зайнятості реалізується Урядовий проєкт «Армія відновлення» — це організація суспільно корисних робіт на період воєнного стану. На виконанні цих робіт на Тернопільщині працювали 138 ВПО, яких залучали для плетіння маскувальних сіток, виконання робіт у благодійних їдальнях тощо.
На профнавчання направлено 57 ВПО. З них 1 особа навчалась за професією перукаря, інші підвищували кваліфікацію шляхом стажування у роботодавців та проходили курси в Центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. 11 ВПО отримали ваучери для навчання та підвищення кваліфікації за спеціальностями:
медицина, ветеринарна медицина, молодша медична сестра та інші.
Працівники Тернопільського обласного центру зайнятості надають інформаційно-консультаційні послуги щодо можливостей відкриття та розвитку бізнесу. Загалом від початку дії Урядового проєкту «Власна справа» в рамках програми «єРобота» з 1 липня 2022 року 39 ВПО отримали позитивне рішення щодо отримання мікрогранту на відкриття та розвиток бізнесу, в тому числі 10 — у 2025 році.
— Чи спостерігається тенденція до підвищення попиту на дистанційну роботу серед жінок? Як змінився доступ до таких вакансій після початку війни?
— Серед шукачів роботи, зокрема жінок, є попит на дистанційну роботу. На сайті Державного центру зайнятості функціонує найбільша база вакансій України «Єдиний портал вакансій», де розміщуються вакансії, про які роботодавці інформують як службу зайнятості, так і пошукові інтернет-сайти.
Також з вакансіями в межах України можна ознайомитись, скориставшись мобільним застосунком Державної служби зайнятості.
— Як змінився рівень безробіття серед жінок та чоловіків? Які програми та проєкти реалізує Державна служба зайнятості щодо сприяння зайнятості та розвитку бізнесу?
— Служба зайнятості володіє інформацією лише про зареєстрований ринок праці. Оскільки значна частина людей перебуваючи в пошуках роботи користується пошуковими сайтами та іншими джерелами, розрахунок рівня безробіття не входить до компетенції служби зайнятості.
Служба зайнятості є надійним стартом для побудови вдалої кар’єри — від пошуку роботи до відкриття власної справи — і пропонує ряд сервісів та послуг шукачам роботи та роботодавцям.
Зокрема, служба зайнятості організовує стажування у роботодавців, профнавчання, підготовку до співбесіди, а також надає допомогу у написанні резюме та самопрезентації.
Для забезпечення конкурентоспроможності та зайнятості окремі категорії громадян, які не зареєстровані в службі зайнятості як безробітні, можуть отримати ваучер на навчання до 30 тисяч 280 грн.
Державна служба зайнятості також реалізує експериментальні урядові програми, зокрема проєкт з безоплатного навчання учасників бойових дій та людей з інвалідністю внаслідок війни, а також навчання жінок «чоловічим» професіям для подальшого працевлаштування.
Спілкувалася Надія Греса
