Врятуй Дністер від гідроелектростанцій

Я виписав все найвагоміше з 165 сторінок дрібного/косого шрифту заключного “Звіту про науково-дослідну роботу Інституту геологічних наук НАН України за 2017 р. “Проведення оцінки стану довкілля та прогнозу впливу планованої діяльності будівництва каскаду верхньодністровських гідроелектростанцій по напрямку геологічного середовища”

ПраТ «Укргідроенерго» проплатив фахівцям-геологам «попередній етап глибинної розвідки», низку науково-вишукувальних робіт з аналізу району планованої діяльності, в рамках підготовки «повідомлення про плановану діяльність». Від цього етапу пів-кроку до «ОВД» (оцінки впливу на довкілля), неправдами здолавши яке, буде “ввімкнений рубильник” безпосередно будівництву ГЕСів.

На думку, озвучену ПраТ «Укргідроенерго», «до проведення громадських слухань та розроблення проектної документації, говорити про площу затоплення або необхідність відселення людей передчасно»  але тоді буде запізно.

 «І засурмив третій Янгол, і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип.

 І спала вона на третину річок та на водні джерела. А ймення зорі тій Полин.

І стала третина води, як полин, і багато з людей повмирали з води, бо згіркла вона…»

Іоан Богослов про Чорнобильську катастрофу, глави 8-9, вірш 10-11, 12

Фахівці-геологи не провидці, щоб пророкувати, в якому саме році землетрус чи повінь повалить  всі гідроспоруди, мов карткові будинки на курячих ніжках. Проте, текст звіту  переповнений попередженнями про зсуви, ерозії, катастрофічні наслідки:

 «В історії гідроенергетичного будівництва є немало прикладів аварій та катастроф, пов’язаних із неврахуванням складності інженерно-геологічних умов, а також при оцінці можливостей активізації чи розвитку схилових гравітаційних процесів».

карст Подністров’я. В подібну яму може провалитися якась з ГЕС

Звинувачувати авторів геологічного звіту в заангажованості на користь ГЕСів – не можна.  Насправді, геологи вболівають не за ГЕСи. У них своя біль:

«на даний момент немає зйомки масштабу 1: 50 000 і навіть не по всій території видані сучасні геологічні карти 1:200 000».

Користуючись нагодою проекту будівництва ГЕС на Дністрі, геологи  вбачають можливість «скласти структурно-тектонічну карту цього району в цілісному вигляді, із залученням різнорідних матеріалів геолого-геофізичного змісту». Бо з тими картографічними матеріалами, що геологи зараз мають на руках, замовнику з добрими наміренями  краще купити свічку на ім’я Іоана Богослова.

Інститут геології як може, маланить про омріяні карти:

 «структурно-тектонічна карта району розміщення каскаду ГЕС тобто самої долини Дністра і прилеглих територій матиме масштаб 1:200 000. А окремі ділянки, в яких зацікавлений замовник, будуть деталізуватися до такого рівня, який буде потрібний для прийнятті відповідних рішень».

 Тому:

«деталізація глибинної геолого-динамічної моделі будови території досліджень матиме вирішальне значення на процес прийняття рішень на проектування каскаду майбутніх електростанцій».

Нагадує Canis aureus (шакал звичайний), якому вдалося вихопити шмат кістки; звірина несе його на ту територію, де може безпечно пожерти. Бо пересічному захиснику Дністра дуже важко встояти проти дефініцій на кшталт «морфокінетично ця зона здвигу кваліфікується як правий підкидо-здвиг (!!!)»

Тобто, Ви щось розумієте, але нічого заперечити не зможете.

 Звісно, замовник (ПраТ «Укргідроенерго»), після створення деталізованих карт, сподівається на ласкаві геологічні резолюції стосовно будівництва.  На базі цієї глибинної геолого-динамічної моделі геологами  буде запропоновано «оптимальний сценарій».

 Проблема в тому, що це всього лиш один із можливих сценаріїв.  Інші ж варіанти пов’язані із статистикою, згідно якої (це все теж з тексту звіту):

«30 % усіх аварійних ситуацій виникають через ушкодження основи та тіла греблі, 28% через внутрішню ерозію або усадку, 34% через переповнення резервуару та під час паводку останні 8% невизначені…»

 Геологи, намірами копирсатися в під-дністерських надрах, нагадують спеціалістів лабораторії професора Менгеле, які по-живому, теж з з користю для науки, намагалися встановити академічну істину. При тому, що вони освічені люди, з розумінням, що заводити будівництво гідроспоруд в каньйон не можна («зони розломів широко розповсюджені і їм належить провідна роль у формуванні розломно-блокової структури регіону»).

  Львовом бродить легенда: якось фахівець, що підписався під дозволом на будівництво 9-и поверхового спального масиву над карстовим масивом, після чого взяв і повісився. Тому, у підсумковому геологічному висновку буде написано якесь двояке формулювання, що дасть можливість підписанту зберегти лице, неушкодженим (ще й пащекувати «ми ж були проти!»). Замовник же таке нагромадження слів сприйме за «зелене світло», бо казна-що воно означає…

Дуже цікаво, що заключення підсумкового звіту випливає не з тексту самого документу, а з кон’юнктури:

 «стабільні в геолого-тектонічному, геодинамічному, інженерно-геологічному відношенні блоки земної кори забезпечать надійне функціонування гідроенергоспоруд і тому вони не будуть представляти небезпеки для сусідніх держав та не потребують оцінки транскордонного впливу».

Типу, проект ГЕСів – це такий внутрішньоукраїнський междусобойчик, який легко зарішати, як вчив великий Григорій Савич, «помастиш поїдеш».

Оптимальний природоохоронний сценарій   оплатити геологам створення омріяних карт, а на додачу подарувати кубіки lego duplo (якщо їм така охота щось проектувати). Хай би сиділи в палатках-брезентухах,  дивилися на світ крізь призму компаса Андріанова, бодяжили напів-розбавлений спирт під скрип гітари жовтої. І пам’ятали головний принцип радянського інженера: «Працює – не чіпай».

 З вибраного:

«несприятливими для розміщення гідроспоруд є місця перетину русла розломними зонами, меандрові вузли, ділянки аномального розширення пойми, річки з різновисотними берегами

та високої тріщинуватості корінних порід, особливо у правому примиканні. Є побоювання фільтрації вод в обхід споруди».

«висока тріщинуватість та водопроникність корінних порід, яка потребує глибокої цементаційної завіси для попередження значних витоків та явищ суфозії»

 що означає масову розробку кар’єрів для цієї самої «цементаційної завіси».

Хто за все це платитиме

У звіті зазначено, що Програмою розвитку гідроенергетики на період до 2026 року «для програми будівництва каскаду ГЕС на Дністрі із загального бюджету передбачено 20,185 млн грн, залучення кредитних коштів від міжнародних організацій – в обсязі 18,166 млн».

В реалії, мова може йти не про про 20 млн, хіба а млрд грн., які методом довгобуду витягуватимуть з державного бюджету. Щоб уявити, що таке 20 млн гривень – минулого року зарплата  одної Коноплянки в футбольному клубі «Бешикташ» протягом одного сезону (в перерахунку на гривні) – 57, 1 млн гривень.

Стосовно кредитних коштів  в правилах того ж таки ЄБРР (Європейський банк реконструкції і розвитку) зазначено, що якщо в рамках проекту планується примусове переселення, кредиту не буде.

Може, наддністрянцям запропонують «альтернативу»? Замість помідорів і перців вирощувати на заболочених дністерських заплавах Zizánia aquática (дикий канадський рис), а на місці типових хатин, як в Бангладеші, зводитимуть, «на курячих ніжках», ізбушкі-бунгало.

село над Дністром під час повені в червні 2020, якої “не мало бути”

 Але є одне але!

ЄбеРР уточнює, що «клієнт також може доповнити екологічну і соціальну оцінку додатковими дослідженнями окремих ризиків та впливів, зокрема у таких сферах, як кліматичні зміни, права людини чи гендерні права».

Якщо замовник запроектує третє ГЕ (низку спеціальних гендерних клубів в наддністрянських містах і селах),  то на такі фактори, як виселення людей, затоплення археологічних, геологічних пам’яток, зникнення червонокнижної риби, згіршення якості питної води, процеси карсту, яроутворення, зсуви, обвали, ЄБРР може не помітити колоду в  широко заплющених очах.

Андрій Мельничук, магістр екології. Всі фото автора

Коментарі вимкнені.