Хвилина мовчання на честь Петра БАТЬКІВСЬКОГО

Військова справа стала покликанням Петра з 2009 року. Він пройшов найважчі випробування – оборону Феодосії в Криму, полон, гарячі точки АТО: Широкине, Талаківку, Гранітне. П’ять ротацій на передовій загартували його характер.

Випускник Академії сухопутних військ, командир взводу “Сармату” завжди брав від життя максимум. Друзі пам’ятають його щирим оптимістом і справжнім патріотом, для якого Україна була понад усе.

6 березня 2022 року біля Пісків на Донеччині його підрозділ отримав завдання стримати наступ ворожої техніки. “Помоліться за нас. Пам’ятайте, я вас всіх дуже любив, а найбільше любив Україну” – такими були останні слова 36-річного командира.

За мужність у боях нагороджений орденом “За мужність” III ступеня, удостоєний звання “Почесний громадянин міста Тернополя”. Його ім’ям названо вулицю у рідних Кутківцях.

У скорботі залишились батьки Марія та Анатолій, брат Ігор, дружина Зера та донька Марія.