«На ляльці-мотанці не робили очі, бо це могло наврочити», — майстриня з Тернопільщини

Жителька Тернопільщини Любов Захарків вже десять років займається лялькарством, а в доробку жінки – ляльки-мотанки різного розміру, складності, величини, кольору…

За фахом жінка закрійниця, паралельно вчителює у Кременецькому професійному ліцеї, де працює майстринею виробничого навчання. Жінка також вишиває, плете макраме, шиє одяг, створює стильні рюкзаки тощо. Та основна любов майстрині – ляльки-обереги.

— Дуже багато років займаюся лялькою-мотанкою – близько 15. Проводжу гурткові роботи зі створення оберегу. Такі ляльки раніше завжди робили в Україні, витвори можна було побачити в кожній родині. От зараз тримаю в руках ляльку-оберіг «мати з дитиною», яка символізує спокій, радість, злагоду в домі. Ляльку-мотанку робили до кожного свята, різних подій – щасливе подружжя, шлюб, дитина, на Івана Купала. Наприклад, коли народжувалося маля, йому в ліжко клали оберег. Коли ж малеча підростала, для неї ляльку робили більш складною, — поділилася умілиця.

IMG_6161.JPG

Майстриня зазначила, що мотанка відрізняється від звичайної іграшки відсутністю обличчя – лялькам мотанкам його ніколи не малювали. За старовинним повір’ями саме через лице в ляльку вселяється душа. А душа буває не тільки доброю.

— На мотанці також ніколи не малювали очі, адже вважали, що це може наврочити. На місці обличчя шили хрест, який оберігав маму, дитину, батьків, подружжя. Кожна майстриня, яка вміла в’язати, вишивати, прясти, восени робила собі ляльку-помічницю до роботи. Такий виріб мав шість рук, адже вважалося, що дві руки були у майстрині, а решта призначалися у поміч, — наголосила жінка.

Любов Захарків зауважила, що мотанка несе в собі тепло людських рук, любов і турботу, з якою створена…

— В будь-якій ляльці має бути присутній червоний колір, адже він завжди вважався оберегом. Червоний означає радість, життєлюбність, повноту життя, свободу, а також любов. Крім того, наші предки вірили, що саме червоні нитки є джерелом позитивної енергії. Дитячі вишиванки прикрашали переважно червоними і синіми нитками. Саме тому люди старалися зробити в ляльці хоч одну червону річ. Чи то поясок припасувати, чи стрічку. Кожна мама може зробити для своєї дитини ляльку оберіг. Головне – приступати до праці щиро, з молитвою, добрими думками, — підсумувала майстриня.

IMG_6162.JPG

Тернополяни

Коментарі вимкнені.