Я щасливий, що хоча б щось роблю для наших бійців, – волонтер Віталік Шандрук

У кожного із волонтерів  Логістичного складу своя історія, що пов’язала доброчинність  із способом життя. Сьогодні знайомимось із волонтером Віталієм Шандруком.

«Так склалося, що наразі я не в змозі допомогти хлопцям на передовій, тому роблю те, що в моїх силах зробити в цей момент»

Коли у мене виникло бажання допомогти бійцям я й не думав, що потраплю на склад. Оскільки із друзями є прихильниками клубу ультрас ФК «Тернопіль», вирішили робити все, що у наших можливостях та силах. Тому на матчах згодились збирати кошти на АТО. Необхідно було офіційно отримати скриньку для коштів, але спочатку й не знали до кого звернутися, тому просто знайшли контакти логістичного центру в Інтернеті, пізніше зустрілися і нас зареєстрували як волонтерів. Згодом, до мене зателефонував представник  із ГО «Автомайдан Тернопіль»  і запитав чи буде у нас можливість почергувати на складі, бо у той момент була якраз їхня черга, але не вистачало людей. Тому  у серпні минулого року моє волонтерство розпочалося безпосередньо у логістичному центрі.

Обов’язки у логістичному складі в мене різносторонні. Іншими словами, людина-виклик (прим.ред). Я завжди на зв’язку і якщо терміново необхідна будь-яка допомога тоді все, що в моїх зусиллях роблю. Проте основа моєї діяльності – фізична праця. Це дівчата у нас в більшості займаються організаційними питаннями. Хоча бувають і винятки.

Особливих труднощів, проблем у роботі на складі чи деінде у мене немає. Але важко інколи буває морально, коли бачиш нетверезих військових. Ніби розумієш, що обставини так складаються, але таки боляче.

Дещо складнішим є зміни в особистому житті. Все частіше трапляються непорозуміння із дівчиною через брак уваги із мого боку. Тому що є ситуації, коли приїжджаєш із складу близько 23.00 год і розумієш, що фізично та й емоційно вже виснажений.

Робота на складі  навчила мене поєднувати все, що ти можеш і не можеш. Оскільки я ще студент, тому навчання звісно потрібно поєднувати  із волонтерством. Зазвичай після пар одразу біжу у логістичний центр, але й бувають такі випадки, що й лекції доводиться пропустити. Робота в логістичному завжди є, тому шкода гаяти часу.

Я щасливий, що хоча б щось роблю для наших бійців. Для мене робота на складі займає важливе місце в житті.Так склалося, що наразі я не можу допомогти хлопцям на передовій, тому роблю те, що в моїх силах зробити в цей момент. Можливо, таки вдасться колись потрапити на Схід і я розумітиму, що й мені потрібна допомога.

Юля Вигонська

Comments are closed.