Зірка неіснуючого театру

«Погляд» пропонує своїм читачам розповіді про найцікавіших, найдостойніших, найкрасивіших жінок, які мешкають у нашому місті в рамках конкурсу «Тому, що я – жінка». Таких звісно, чимало, однак ми обрали лише п’ятьох. Напередодні дня всіх жінок, свята Восьмого березня хочу розповісти вам про символ краси та жіночності Тернополя. Не знаю, коли побачила цю жінку вперше. Коли зустрічала її на вулицях міста вже згодом, то просто завжди впізнавала її. Думаю подібне відчуття мала кожна людина, яка колись перетнулась із Галиною Семенівною Волковою. Це жінка, яка завжди вишукано вбрана, нафарбована, з дбайливо укладеною зачіскою, має чудову легку ходу… Вона завжди нагадувала мені красуню-акторку якогось старого американського кіно про кохання. Що цікаво, так думала не лише я: чимало тернополян вважають, що вона – радянська акторка, яка сховалась від слави у Тернополі.

Не буду затягувати і відразу  відкриваємо найголовнішу жіночу таємницю: Галині Семенівні вже за 80. Завжди привітна, усміхнена, вишукана. Манери – ніби постійно під світлом софітів, під прицілом фото та відеокамер… Жодної краплі зверхності, лише щира радість і кокетлива посмішка. Ось така жінка – зірка!

Життя її було багатим на переїзди та різні професії. Закінчила ця маленька тендітна жіночка Київський будівельний інститут, брала участь у будівництві багатьох споруд, у тому числі і Тернопільського драмтеатру. Майже 15 років її незмінна привітна посмішка зустрічала усіх відвідувачів бібліотеки імені Затонського. А ще Галина Семенівна є членом організації, яка допомагає одягом та речами першої необхідності дітям-сиротам та багатодітним сім’ям, а також ветеранської благодійної організації. «Найголовніше у житті – робити добро людям. Тоді все буде добре і в твоєму житті!» – переконана вона.

Секрет молодості Галини Семенівни

Запитую у Галини Семенівни, які ж у неї є рецепти краси, завдяки чому вона так світиться щастям, що є стимулом для того, аби завжди тримати себе у формі? Вона зізнається, що сама шиє собі одяг, перешиває щось, стежить за модою, але має свій стиль, який супроводжує її вже багато років. Ще мама навчала її, що жінка повинна бути завжди доглянутою, і ніколи не опускатись до того, щоб припинити за собою доглядати, навпаки – тримати себе на високому рівні, і тягнути до цього рівня своє оточення. «Так я виховувала своїх двох дітей – сина і доньку. Тепер виховую онуків. Головне – порядок, чистота та охайність… Це однин із проявів поваги до інших людей. Адже головне – любити інших людей. ..»

У відповідь на запитання про дієти, омолоджуючі процедури чи інші секрети молодості, вона дзвінко сміється: «Ні, що ви, ніяких масок я не роблю. І дієт – жодних. Харчуюсь, як виходить, їм все, що є… Щоправда, ліків не вживаю, хіба в крайніх випадках, наприклад сердечко прихопить. А якщо і болить щось – то ж вік такий – вже давно пора боліти… Багато ходжу, рухаюсь, маршрутками не користуюсь. Пішки в парк, пішки на ринок…  О, згадала, я все життя вмиваюсь холодною водою, і ще люблю льодом обличчя протирати. А раніше – виходила в парк побігати – і росою вмивалась!» Розповідаючи про це Галина Семенівна кокетливо посміхається. Внучка Маргарита, яка прийшла на зустріч разом із Галиною Семенівною, підтверджує: дійсно, тільки холодна вода, лід і холодна температура в кімнаті – єдині «засоби краси» вічно молодої красуні. Маргарита розповіла, що бабуся (хоча язик не повертається називати її бабусею) навіть в магазин через дорогу не перейде без макіяжу. А ще пригадала, яким поглядом «нагородив» їх лікар, коли на своє запитання «Коли ви востаннє були в лікаря?», почув кокетливу відповідь «Двадцять п’ять років тому!»J

« У будь-якому віці жінка повинна залишатись Жінкою. У мене немає часу сидіти на лавочці під під’їздом. Я займаюсь створенням затишку удома. Я доглядаю за собою та своїми речами. Кожна жінка повинна мати свій неповторний стиль. І мій стимул – це оточення, для всіх хочеться бути гарною… Головне – цінувати себе, залишатись гордою і прекрасною. Бути жінкою – це честь!..»

Життя, багате на випробування

«У тридцять п’ять років я залишилась без чоловіка. Більше заміж не вийшла, хоч було прихильників чимало… (по секрету Галина Семенівна зізналась, що і сьогодні є чоловіки, небайдужі до неї). Кілька років тому помер мій син – цукровий діабет. Прошу невістку, щоб не повторювала  моєї помилки …

Але і я, якби можна було б повернути час назад, все зробила б так само, головне – діти і робота. Головне жити з честю, щоб потім соромно не було. І мені не соромно, бо хоч і займала керівну посаду, ніколи не йшла проти закону і людей, все на користь виробництва та держави. Я не поклонялась перед начальством, а навпаки – перед простими робітниками… Була настільки безкорисливою, що в час коли було можливо отримати житло, відмовилась від квартири. А коли помер чоловік, працюючи на залізобетонному заводі, пам’ятник купувала за власні гроші. І воно того варте – повага від людей залишилась!»

При згадці про сина в очах Галини Семенівни промайнув біль, та вона, ніби побоюючись розчарувати мене, засмутити, швидко опанувала  себе, усміхнулась крізь сльози, сказала: «Не знаю, як я ще тримаюсь».

І стало зрозумілим, що немає значення ні вік, ні статус, ні матеріальні можливості, ні життєві обставини, якщо жінка прагне бути справжньою жінко.. Кожна з нас може виглядати вражаюче!  Але ні пластичні операції, ні дорогі косметичні процедури не допоможуть зберегти обличчя і душу молодими. А просто – щира усмішка, доброзичливість, вміння радіти всьому, вміння любити всіх людей…

П. С. – Коли я попросила дозволу сфотографувати Галину Семенівна, вона відразу  заявила: «Як? Я ж без зачіски!» Та все ж піддалась на мої вмовляння, з умовою, що ми обов’язково зробимо фотографії в той день, коли вона вже буде готова до фотозйомкиJ Отже, очікуйте, на нові фото, а тим часом коментуйте нашу першу героїню.

Розмовляла Оля Терещук

Партнери конкурсу:


м.Тернопіль, вул.Київська, 14а, тел.: (0352) 28-74-36
м.Тернопіль, м-н Перемоги, тел.: (0352) 53-39-73
м.Тернопіль, м-н Мистецтв, тел.: (0352) 52-21-61


Компанія «AVON»

Стань представником AVON і отримай аромат PUR BLANCA в подарунок!

Довідки за тел. 422450, 0678381653 (Таня) , адреса: вул. Злуки, 8

Оля Терещук

-1 thoughts on “Зірка неіснуючого театру

  • 10:01 | 15 лютого, 2011 at 10:01
    Permalink

    Молодець! пам’ятаю її з Затонки ще. такі люди додають лише оптимізму у житті

  • 12:32 | 16 лютого, 2011 at 12:32
    Permalink

    Галино Семенівно, ми вас любимо, ви дійсно заряджаєте енергією всіх, хто вас бачить! А де ж наступні історії?

  • 13:44 | 7 березня, 2011 at 13:44
    Permalink

    Бачила цю жінку не раз, і також дивувалась, як вона гарно виглядає. Але навіть і не здогадувалась, що їй вже за 80!

Comments are closed.