«Я теж боявся, але зрозумів, що тут потрібен»: 53-річний тернополянин розповів про службу в ЗСУ

Мобілізація для багатьох українців починається зі страху перед невідомістю, змінами та новою відповідальністю. Втім, чимало військовослужбовців зізнаються: найбільші побоювання зникають уже після перших днів служби.

Саме так сталося з 53-річним тернополянином Віктором Рабиком. До мобілізації чоловік багато років працював водієм, а в березні 2026 року був призваний до лав Збройних Сил України.

Нині Віктор служить водієм автомобіля Iveco Astra у складі 50 окремої артилерійської бригади. До його обов’язків входить перевезення особового складу, боєприпасів, майна та всього необхідного для виконання бойових завдань. Військовий переконаний, що досвід, здобутий у цивільному житті, став важливою складовою його служби.

«Я теж вагався, я теж боявся. Але коли долучився, зрозумів — нічого страшного немає. Тут кожен виконує свою роботу, кожен потрібен на своєму місці», — розповідає захисник.

За словами військовослужбовця, сучасна армія — це не лише бійці на передовій. Для ефективної роботи війська потрібні водії, механіки, зв’язківці, медики, кухарі, логісти, оператори безпілотних систем та представники багатьох інших професій.

Віктор наголошує, що цивільні навички та професійний досвід часто допомагають якісно виконувати військові завдання та підтримувати боєздатність підрозділів.

Також він звернувся до тих, хто досі вагається щодо служби:

«Не бійтеся, не ховайтеся. Все одно потрібно долучатися, захищати свою державу. Хлопцям, які вже тривалий час воюють, потрібна ротація, відпочинок і заміна. Якщо не ми, то хто? За нас ніхто не прийде захищати Україну».

У 50 окремій артилерійській бригаді зазначають, що кожен військовослужбовець приходить до війська зі своїми знаннями, професією та досвідом. І саме ці навички стають важливим внеском у спільну справу захисту країни.

Там наголошують: перемога складається з роботи тисяч людей, які сумлінно виконують свої обов’язки, а тому у війську важливий кожен.