19 Форум Видавців у Львові: Секс, Абсент і Rock’n’roll
Форум видавців у Львові – це найбільше книжкове свято на всій Україні. Воно збирає на своє торжество сотні видавництв і сотні письменників. Форум видавців – це місце, де оживає українська література. 19 Форум видавців у Львові 13-16 вересня, просто вражає своєю величчю і розмахом: тисячі автограф-сесій, зустрічей з улюбленими авторами, тандем-читань, дискусій, круглих столів, перфоменсів і концертів. І це все протягом 4 днів.
Форум видавців – це завжди дійство. І не лише для видавців чи літераторів, адже це свято для студентів, а надто для студентів-журналістів.
З Форумом в мене пов’язано багато: перша серйозна стаття; перша стаття, написана, так, я мені цього ХОТІЛОСЬ, а не за шаблоном; перша акредитація і перший автограф.
Так от, цього разу, коли мені разом з акредитаційним пакетом вручили програмку – брошурку, сторінок так на 200, признаюсь, що з цим всім робити я й уявлення не мала. Та допомагати взялись друзі. Очевидно, що всі 100500 заходів ми не змогли б відвідати фізично, хоча морально готові були до всього, то ми всілися з олівцем вибирати найцікавіше. Це виглядала приблизно так: « – От там Роздобудько, йдемо, я її обожнюю. – Яка Роздобудько, там Андрухович! – Нє, ми йдем на зустріч з Дерешом!..».
Суперечки буди довгі, бо як каже мій знайомий – на колір і смак фломастери різні. Остаточно складена нами програма була дуже насичена, адже щогодини якийсь захід.
Для початку вирушили ми в Палац Потоцьких – пуп Форуму Видавців. Там збираються всі і вся. Окрім розваг в нас була ще й така-сяка робота: зробити експрес-інтерв’ю з письменниками, написати кілька репортажів та звітів. В Палаці, ми правдою і неправдою видурили, ще кілька пропусків для неакредитованих наших колег і гордо, з високо піднятою головою та бейджиком на грудях «преса» ступили на землю обітовану.
І тут понеслося: брати Капранови з зеленим запорожцем (передати не можу вам, як я мрію на ньому покататись!), Ірен Роздобудько з вогником в очах, який спалахнув ще більше, коли вона дізналась, що всі ці нездорово-амбіційні підлітки – студенти журфаку, поважний, добре знаний Дмитро Павличко і веселий Андрій Кокотюха. Потім, ми зовсім випадково потрапили на презентацію найдорожчої книжки Форуму Видавців, про яку я напишу окремо, і на концерт відомого рок-гурту від якоїсь-там партії.
О 19.00 ми вирушили в кнайпу «Квартира 35» на презентацію книжки Андрія Любки «Сорок баксів + чайові». Там ми цмолили глінтвейн і слухали його вірші про кохання. Спочатку це були дійсно вірші про кохання, але чим більше п’яніли слухачі, тим більше ті вірші ставали відвертими. Молодий поет читав так, що кожна дівчина в залі змогла відчути себе його музою, і подумати, що ті поезії для неї. Він просвердлював очима дірки у кожній, заставляв серця битися у такт з його серцем… але потім кудись не туди зарулив…
Віршики його стали брудними і не дуже пристойними, хоча… веселими! Ми вже хіхікали і роздумували над тим, як назвемо свою першу, таку ж геніальну збірку поезій,достойну премії Нобеля, адже це постмодерн! Ми всі митці, і всі художники у ньому.
Після такого СЕКСУ в наших планах був АБСЕНТ. Ми ж то наївні, недочитавши до кінця програми вирішили, що це сам Андрухович прибув, аби продемонструвати ту прославлену медіа виставу «Абсент». Захекані прибігли в зал, театру Воскресіння а там… проектор. У залі приблизно 5 людей, разом з модераторами… а на білому полотні демонструють якесь збіговисько… точно не «Абсент». От тобі й на. Напилися…
До ROCK’N’ROLLу, тобто до виступу гурту DRUМТИАТР, залишалося ще більше години. Аби не сумувати ми купили пляшечку вина, і довго думали де б то її пригубити, оскільки у Львові дуже суворі міліціянти і правила. Ми пішли у двір однієї з піцерій і там заправились. Правда, для годиться замовили шматок піци на чотирьох. Все що ми робили, про що говорили, що писали і що фотографували далі – був істинний постмодерн… звідки в нас виросли крила, чи після віршів Андрія Любки, чи після тої пляшечки вина – я не знаю… Ми потім ще підспівували артистам, чиї електронні голоси відтворювалися динаміками мобільного телефону, одним словом це був справжній рок’н’ролл!!!
Останній пункт програми ми вирішили залишити на завтра, і стомлені, але задоволені почимчикували додому. Це був лише перший день Форуму видавців. Завтра буде цікавіше!
Анна-Лілія Кокора
Коментарі вимкнені.