Бароко чи рококо …або навігласа

Два стилі в мистецтві та архітектурі. Дуже подібні назви. Колись навіть вважали, що рококо це продовження бароко.

Давайте заглянемо в словник іншомовних слів, так як обидва слова не українського походження.

Бароко: (barocco) стиль в архітектурі та мистецтві кінця 16 — середини 18 ст., для якого характерні підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції. Хронологічно слідує за ренесансом, йому спадкує класицизм. Бароко виникло і набуло великого розвитку в Італії, замінивши прості та ясні форми мистецтва Раннього і Високого Відродження.  Пов’язане з дворянською культурою часів розквіту абсолютизму, бароко було покликане прославляти аристократію й церкву. Виник у Італії.

Рококо (фр. rococo від rocaille — подрібнений камінь): стилістичний напрям у західноєвропейському мистецтві 18 ст., пов’язаний з придворно-аристократичною культуроюВідзначається примхливо-вишуканим оздобленням інтер’єрів приміщень, декоративністю, камерністю, граціозністю — в музиці, манірністю образів — в образотворчому мистецтві.Виник у Франції.

Особливі признаки стилів.

Назва стилю бароко походить від італійського barocco, що в перекладається як «дивний», навіть «безглуздий»,«химерний» чи «той що близький до надмірностей». Мені дуже подобається, що португальської мови «perola barocco»перекладається як «перлина неправильної форми». Стиль деякою мірою ілюзорний (уявний, заснований на ілюзії,манливий, нездійсненний). Основне завдання переконати глядача в розкоші та розмаху, котрих насправді може неіснувати насправді. Виник в Італії в 16 столітті яка ранішебула могутньою на світовій арені, але почала стрімко втрачати свої позиції в цей час. Аристократія та церква старалися демонструвати уявні багатства та силу: не маючи грошей набудівництво палаців вони звернулися до мистецтва. В Франції бароко появилося в першій третині XVIII сторіччя в часи Людовика XIV. Там елементи бароко зміщалися з національними формами архітектури, що зародилися в Середньовіччі: пічні труби димоходи, високі дахи, мансардні вікна-люкарні які деякі історики та дослідники ордену домініканців, на першій зустрічі «на пошті» назвали собачими будками.

Стиль рококо (назва його веде походження від французького слова rocaille – «мушля» і іноді вимовляється як «рокайль») з’явився у Франції на початку XVIII століття, природно розвинувши та видозмінивши характерні риси бароко. Був виражений переважно в інтер’єрних рішеннях (а не у зовнішньому оформленні будівель), а також у предметах меблів, живопису, одягу. В роботі «Стиль як мова архітектури» видавництво «Гуманітарний центр» 2014 року, доцент кафедри основ архітектури Харківського ДержавногоТехнічного університету будівництва та архітектури ТетянаФеліксівна Давидич вказує, що стиль рококо виник після смерті Людовика XIV та появі в оточенні Людовика XV дочки постачальника продуктів королівській армії, любительки розкоші та неймовірної марнотратки, фаворитки короля Маркізи де Помпадур. Пізніше (в XIX ст.) його навіть пробують називати «стиль Помпадур». «Ну, панове, а тепер повеселимося. Після нас – хоч потоп» вигукнув герцог Філіп Орлеанський, що був регентом та опікуном неповнолітнього нащадка короля в 1715 році.

Характерні риси стилю	БАРОКО	РОКОКО
Загальні	Контрастність, напруженість, динамічність образів. Прагнення до показної пишноти та розкоші, яскрава помпезність, експресія. Соковитість декору. Поєднання реального та ілюзорного. Темні кольори.	Галантність, прагнення втекти від реальності у пасторальній ідилії. Витонченість, легкість, грайливість, вигадливість, вишуканість. Святково-тріумфуючий стиль. Світлі тони.
В архітектурі	Парадність, холодність, пихатість, важковаговість, монументальність, урочистість, масштабність, величність, просторовий розмах. Сувора симетричність. Криві лінії, що ніби перетікають одна в одну. Ефект руху за рахунок використання світла та тіні.	Оригінальність, химерність, довільність деталей. Повітряність, хитромудрість. Більш м’які та згладжені форми. Асиметричність.Достаток фігурної обробки та вигнутих, ламаних ліній, впалих або опуклих. Все підпорядковується капризу архітектора
В інтер’єрі	Великі масштабні приміщення. Популярність настінного живопису. Багатство кольору, великі, щедро прикрашені деталі (фрески на стелі, мармур на стінах, велика кількість позолоти, ліпнина з рослинними візерунками, скульптури). Колірні контрасти. Масивні меблі – насамперед предмет мистецтва, застосовується для прикраси інтер’єру. Широкі ліжка з балдахінами, величезні шафи, дзеркала із золоченими рамами, гобелени на стінах. М’які меблі оббиваються дорогою яскравою тканиною.	Маленькі кімнати з низькими стелями. Стіни оббиваються дерев’яними панелями, текстилем. Багато найтоншого різьблення, ліпнини та позолоти на стелі та стінах. Візерунок паркет і килими на підлозі. Відсутність контрастності. Елементи декору зливаються у єдину композицію. Велика кількість дрібних прикрас та завитків. Увага до деталей, виконаних із ювелірною точністю. Оформлення інтер’єру в пастельних та ніжних тонах: блакитному, рожевому, салатовому, бузковому. Кімнати декоруються дзеркалами у різьблених рамах, світильниками, статуетками, скульптурами, ширмами. Меблі стають більш витонченими і легкими, для неї характерні вигнуті ніжки. Її рясно прикрашають майстерним різьбленням, наносять позолоту.
В мистецтві	Динамічність композицій, помітність, кольористика, виразність і характерність персонажів, непересічність сюжетів.	Вишукана декоративність, камерність, вибагливість та легкість у грі форм. Замість яскравих фарб та контрастності – пастельні, приглушені тони. Переважання пастуських мотивів та оголеної натури. Грайливі, кокетливі образи.
В моді	Все підпорядковується етикету. Пишність, манірність, складність, примхливість, велика кількість прикрас (банти, мережива, шнури, вишивка, стрічки, драпірування). Підкреслення значущості та зрілості. Вигадливість та неприродність зовнішнього вигляду.	Витонченість, жіночність і навіть манірність, крихкість, стрункість, рафінованість, навмисне спотворення природних ліній тіла людини. Прагнення наголосити на юності, молодості.

 

​Отже підсумуємо:

 

Тепер давайте будемо вирішувати до якого архітектурного стилю, на вашу думку, відноситься кафедральний собор в Тернополі. Думаю вам не буде складно це зробити. Дана інформація отримана з відкритих джерел, не складає жодноїтаємниці та є у вільному доступі.

Василь Будзик

Архітектор