Чому потрібне розширення вулиці Генерала Тарнавського

Розширення вулиці Генерала Тарнавського викликала багато дискусій і суперечок у соціальних мережах. Багато людей, які займаються питаннями урбаністики і комфорту міст, негативно сприйняли розширення проїжджої частини і додавання ще однієї смуги.

Основний меседж їхніх коментарів: додавання ще однієї смуги спровокує додатковий попит на проїзд даною вулицею і у недалекій перспективі машин там побільшає і корки знову з’являться. Тобто коли збільшення пропускної здатності вулиці приваблює автомобілі. Відповідно, потім цей весь потік машин стає у корки перед найближчим вузьким місцем – це може бути звуження дороги чи навіть звичайне регульоване перехрестя перед в’їздом у центр міста.

Все так, як можна прочитати у літературі з урбаністики та почути з уст лекторів під час публічних заходів. Однак не завжди теорія (яка все ж ґрунтується на реальних прикладах) на 100 відсотків відповідає конкретно взятій ситуації.

Вулицю Тарнавського збудували у 1970-х роках (називалась тоді Примакова) разом із появою житлового мікрорайону із народною назвою «БАМ» – через його досить віддалене (як на той час) розташування на мапі міста. Дорога мала дві широкі смуги в обох напрямках. Вона являла собою відгалуження від головного чотирисмугового проспекту Злуки (тоді – вулиці Енергетична). В іншому кінці вулиця Тарнавського впиралась у дачний кооператив, і дорога повертала тільки в одну сторону – на вулицю Київську.

Тривалий час уздовж більшої частини вулиці забудова була тільки з одного боку. З іншого був і є крутий схил. Згодом у нижній частині та у протилежному кінці вулиці звели житлові будинки.

У першій половині 1990-х років за дачним кооперативом збудували мікрорайони №11 та №12, обом дали народну назву «Аляска» – також через віддалене розташування та своєрідний клімат, порівняно з іншими районами міста. Відтак, через територію дач проклали дорогу (продовження вулиці Тарнавського), розділивши кооператив на «праву» і «ліву» сторони. За «Аляскою» у 2007 році відкрили найбільший в області ТРЦ. На місці «правої» сторони дач уже зараз споруджують житлові будинки та з’явився торговий комплекс.

Я це все веду до того, що навантаження на вулицю Тарнавського постійно зростає.

У 2012 році через непоодинокі ДТП, що траплялися під час обгонів, на Тарнавського змінили схему організації дорожнього руху – замість двох широких смуг з’явилося три вужчі: дві вгору та одна вниз. На той час це було досить сміливим і у певній мірі революційним рішенням: вузькі смуги не давали можливості легковим автомобілям втискатись між рядами, також практично зникло стихійне паркування вздовж вулиці. Звичайно, деякі нахаби досі час від часу паркуються, повністю блокуючи рух однією зі смуг, але систематичного хаотичного паркування як такого немає.

Час ішов, кількість автомобілів зростала, тож у напрямку до проспекту Злуки поступово збільшувались корки. У результаті в одній-єдиній смузі стояли і приватні автомобілі, і громадський транспорт.

Урбаністи переважно скажуть, якщо додати ще одну смугу, то корки перемістяться в інше місце, ближче до центру міста. У незначній мірі це, на жаль, так і буде, але позитивний ефект загалом буде більшим. Справа в тому, що вулиця Тарнавського, у напрямку вниз до проспекту Злуки, на сьогодні якраз і є тим найвужчим місцем у даному районі міста. Вгорі сюди сходяться потоки з трьох сторін: з вулиці Київська, мікрорайону «Аляски» та нового мікрорайону «Північний». Але вже внизу, на кільці біля «Універсаму», потоки розходяться в різні сторони: на Злуки у сторону центру міста і промзони (там далі ще одне кільце біля салону меблів) і на Коновальця у сторону «Східного» масиву. Обидві вулиці мають по чотири смуги руху.

Поява додаткової смуги на вулиці Тарнавського, звісно, спровокує зростання попиту серед автомобілістів, але у разі виникнення нових корків з’явиться можливість у крайній правій смузі організувати рух виключно для громадського транспорту. Дотепер цього просто фізично неможливо було зробити.

Міські дороги не можна перетворювати на швидкісні шести- чи десятисмугові хайвеї. Але коли тролейбуси та автобуси стоять у корках в одній-єдиній смузі з приватним транспортом – це також неправильно. Громадський транспорт у таких випадках повинен мати альтернативний варіант проїзду.

Хорошим прикладом додавання третьої смуги за рахунок звуження двох наявних є організація руху на вулиці Руській, між «Універмагом» і технічним університетом. Це приклад, коли вузьке місце перестало бути таким (проспект С. Бандери і вулиця Руська від «Універмагу» і далі мають по чотири смуги). Більше того, права смуга де-факто перетворилась на смугу для громадського транспорту –­ і це без нанесення відповідної розмітки і встановлення дорожніх знаків. Усе дуже просто: права смуга впирається у зупинку громадського транспорту («Центральна бібліотека»), відповідно, водії, знаючи про це, у 90 відсотках випадків рухаються лівою смугою. Нерідко можна побачити, що автомобілі у лівій смузі ледве рухаються, тоді як у правою вільно проїжджають тролейбуси та автобуси.

Якщо громадський транспорт не стоятиме у корках, тоді зростатиме довіра до нього. Додавання смуги на вулиці Тарнавського може збільшити не стільки пропускну здатність вулиці, скільки провізну. Громадський транспорт за статистикою перевозить більше людей, ніж приватні автомобілі.

Фото: Юрко Кулик

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *