Дівчина-переселенка знайшла у Чорткові новий дім і стала греко-католичкою

Коли почалася війна на Донбасі, Насті Циганковій було 14 років. Вона жила у Горлівці, говорила російською, не ходила до церкви. Тепер мешкає у Чорткові, в її житті важливу роль відіграє греко-католицька церква і чужиною Тернопільщину більше не вважає.

Дівчина покинула Горлівку через вісім місяців після початку війни. Поїхала геть разом з мамою і бабусею. Обрали Тернопіль. Як тільки почалися воєнні дії, ціни на квартири в Одесі, Харкові і Дніпрі та інших Сходу і Півдня сильно зросли. Тому багатьом переселенцям доводилося їхати далеко від рідних міст. Настине з мамою рішення їхати саме у нашу область було спонтанним.

Настя побувала в Карпатах Фото Анастасії Циганкової

В Чорткові знайшли безкоштовне житло

У Тернополі не мали нікого, хто міг би їм допомогти. У поїзді, в дорозі із дому, дівчина з мамою знайшли в інтернеті контакти «надзвичайників», зв’язалися з ними.

— На пероні нас зустріли волонтери і на перших сім днів безкоштовно заселили у маленький готель. Далі ми повинні були підшукати собі помешкання самі. Оскільки ціни на оренду в обласному центрі все одно були надто високими, ми, за пропозицією обласної чиновниці, переїхали жити у Чортків. Одна жінка погодилась прийняти нас у своєму будинку. За оренду ми не платили, але допомагали доглядати її стареньку маму.

У Карпатах Фото Анастасії Циганкової

У Чорткові Настя пішла вчитися у місцевий економічний коледж. Хоч і влаштовуватись на навчання довелося посеред семестру, проблем із цим не було. Після коледжу дівчина продовжила здобувати освіту в Чортківському інституті підприємництва і бізнесу. Зараз закінчує бакалаврат. Паралельно влаштувалась бухгалтером. Мама працює продавцем у магазині.

Новий дім, українська мова та храм

— Важко порівнювати Чортків і Горлівку. У моєму рідному місті близько 300 тисяч населення. Але різниця між ними дуже велика, якщо говорити про архітектуру, менталітет, християнську віру. Там хрущовки, а тут є багато старовинних архітектурних споруд, храмів. На Західній Україні більше живої християнської віри, я у Чорткові вперше охрестилася у греко-католицькому храмі, місцевому соборі Верховних апостолів Петра і Павла. Досі була нехрещеною.

Так виглядає Горлівка зараз

Настя розмовляє чистою українською, хоча у Горлівці говорила російською. Але навчалася у школі, де всі предмети викладали українською. Тому мовне питання для неї не стало проблемою.

— Щоправда, місцеві діалектні слова спершу «різали вухо», але потім звикла.

У Чорткові дівчина знайшла нових друзів. Назад повертатися 19-річна Настя не планує.

— Ми не маємо куди повертатися. Місто окуповане, там часто обстріли.  У наш будинок поцілив снаряд. Ще сказали, що нашу квартиру місцева влада відповідно до своїх законів вже забрала. Чому? Бо в ній ніхто не проживає кілька років, через що начебто нарахували борг. Тому тепер наш дім тут.

Автор: Леся Пиняк

Джерело: Чортків City

Comments are closed.