Надал vs тернополян: хто кого?

«Надал – розблокуй нашу будову» і «Хочемо жити у власних квартирах» – саме під такими гаслами вийшли під міську раду десятки тернополян, котрих мер в черговий раз обдурив.

«Не вірю Надалу ні на грам!»

Світлана Миколаївна з сльозами на очах розповідає свою історію: «Я дванадцять років працювала на заробітках в Португалії. Але криза змусила повернутися додому. За той час син виріс, одружився і народилася внучка і тому гостро постало питання розширення житла. Ціни на житло в Тернополі просто безбожні і ми навіть подумували купити квартиру у Львові, бо там навіть дешевше. Але знайшли хороші умови в будівництві на Микулинецькій, 116, перевірили усі документи, внесли завдаток і побачили, як розпочали зводити будинок. Через пару місяців Надал чогось скасував дозвіл на будівництво – чи то йому не занесли, чи то занесли мало… Коли видавав документи, то все було добре, а як тільки виграв вибори вдруге – зразу стало щось не так. Зараз не вірю Надалу ні на грам, бо він уже четвертий місяць обіцяє вирішити проблему, створює якісь комісії, а машина його охорони і дальше стоїть біля будівельної площадки  і не дозволяє продовжити зводити наше житло».

Така або подібна історія майже в усіх, хто прийшов зі своєю бідою під міську раду 21 квітня на засідання сесії. Мер, котрий мав би стояти на стороні тернополян чомусь зайняв дуже дивну позицію – спочатку домовтесь з усіма будівельниками в місті і якщо вони дозволять вам будувати житло, то і я буду не проти.

«Ми прийдемо до тебе»

Тільки невеликій частині пікетувальників вдалося прорватися до сесійної зали та озвучити меру і депутатам свої вимоги. Проте, як завжди, мер замість вирішення конфлікту, котрий триває уже місяці, просто затягнув його. Незрозумілі виправдовування, на кшалт «працює комісія», «напрацьовуємо рішення» не задовільнили нікого, адже за балаканиною будівництво так і на продовжується. «Ми попікетували і розійшлися, але Надал ввечері поїде до своїх хоромів, а по квартирах, котрі знімаємо, – каже тернополянин Сергій. Він абсолютно не розуміє нас і за ці місяці поневірянь я побачив, що словами ми йому і не пояснимо своєї біди. Тому будемо діяти – ми всі прийдемо додому до Надала і будемо там жити допоки він не верне документи на будівництво, котрі скасував. Пустить в хату, будемо в хаті чи на дворі, а не впустить під парканом будемо ночувати – хай бачить він, його рідні, сусіди до чого він довів нас»

Розчаровані люди розійшлися, а мер приступив до своєї звичної роботи – ділити земельку, заробляти гроші, призначати на посади і байдуже йому, що ламає долі сотень тернополян.

Гроші чи совість?

Такий вибір не стоїть перед мером Тернополя – однозначно гроші! Звідки такий висновок? Думаю ніхто не буде заперечувати, що жоден! будівельник в місті не може працювати без «благословення» Надала. Усі дозвільні документи, що стосуються землі, проектів, дозволів на початок будівництва чи введення в експлуатацію погоджують та підписують люди та структури, котрі безпосередньо підпорядковані меру і ним призначені. Тому він, і тільки він, вирішує хто матиме право будувати в Тернополі. І ми бачимо хто будує – місцеві царьки, які отримують надприбутки, ділячись ними з Надалом. Жоден будівельник «з сторони» не може працювати в місті, незважаючи навіть на те, що будує він краще, а ціни у нього нижчі. Ось власне тому між відкатними грошима з будівництва і совістю, котра мала б дозволити дати вибір тернополянам мер Надал обрав гроші.

ЛТДейлі