На сміттєзвалищі біля Тернополя селяни заробляють по 300 гривень за день

gazeta.ua

— Міська рада спеціально до зими відтягує. Люди на мороз пікетувати не йтимуть. Виділили гроші нам на оздоровлення. Але тут швидше на цвинтар попадеш, чим на море. У кожної жінки тиск підвищений через ті смороди зі свалки. Я би в них ті гроші не брала — тільки, щоб забралися звідси, — каже 76-річна Марія Мендюк із села Малашівці, що за 20 км від Тернополя.

За 1,5 км від села розташований полігон, куди вивозять сміття з обласного центру. Позаторік, 1 серпня, селяни перекрили дорогу сміттєвозам. Два місяці, з незначними перервами, непотріб сюди не вивозили. Урешті селяни погодилися припинити протест. Їм пообіцяли закрити звалище. Але відклали це до 1 жовтня. Мерія виділила селу 700 тис. грн. Кожен місцевий має отримати на оздоровлення по 2 тис. грн.

— Міська рада гроші перерахувала, але тепер у сільраді шось тянуть, — продовжує Марія Василівна. — Я живу тут 10 років, але офіційно не прописана. Кажуть, що грошей не отримаю, хоч дихаю тим постійно. Зато ті, хто тут хати покупляли, але живуть у Тернополі — матимуть.

Марія Мендюк ходить подвір’ям, спираючись на дві палиці. Дивиться за курчатами.

— Ті 2 тисячі — хіба гроші? Зерна б купила курям, — каже.

Її чоловік — 79-річний Володимир Михайлович — виходить на подвір’я в калошах на босу ногу. Скаржиться, що через звалище не може виростити сад.

— Щепи нові саджу, а вони не хочут сі приживати — сохнут. Думав, що то молдавські, до нашого воздуха непривикші. Але кременецькі також не приживаються — такий воздух затруєний.

— А як пакети з тої свалки розлітаються — то страх. Виходиш на поле, то йолки зимою не так прикрашені, як кукурудза тими кульками. Правда, цього року сітку вчепили — то легше, — долучається сусід 43-річний Петро Лучинко. Каже, за 2 тисячі, які йому мають дати, планує зібрати дочку до школи.

Сміття у вичерпаний кам’яний кар’єр біля Малашівців звозять понад 30 років. До звалища веде вузька ґрунтова дорога через поля. Місцеві селяни та фермери сіють тут пшеницю, садять кукурудзу, картоплю.

— Що їм там смердить? Ви бачите, за скільки звідси село? Їм тільки дай попікетувати і на тому гроші заробити, — Юрій, майстер підприємства, яке наглядає за звалищем, виходить із будки на в’їзді. Розмоклою після дощу дорогою йдемо до центру звалища. — Зараз під нами сміття 60 метрів, — каже. — Зверху відсівом засипано. Трава росте — значить нормально.

Сміттєвоз заїжджає на обгороджену сіткою ділянку. До нього збігаються кількадесят людей із торбами. Визбирують пластик, пляшки, шматки заліза. Ховають обличчя від камери.

— Тут переважно ігровецькі (із села Ігровиця неподалік звалища. — “ГПУ”), — розповідає одна зі збирачів. — У селі колись цегельний завод був, але тепер майже не працює. А тут за день із чоловіком до 300 гривень заробляєм. Як свалку закриють — із голоду попухнем.

Із сільським головою Малашівців 61-річним Степаном Юриком говоримо в його будинку. Він приїжджає на старій “ауді”. Кладе на стіл ненову “Нокію” і пластмасові окуляри. Перед тим, як стати головою, їздив на заробітки в Англію. До того був директором школи в сусідньому селі.

— Після перших пікетів, коли з містом домовилися і сміття почали далі возити, селом пішла чутка, ніби мені в Тернополі квартиру дали. Більше року то мусолили, аж доки перестали вірити. Людям нічо, а в мене — інфаркт. Після того до всього став простіше ставитися, — закурює “Приму”.

Каже, гроші видаватимуть тільки прописаним у селі.

— Такий закон. Є хлопці в погонах і без погонів, які ту справу обов’язково проконтролюють. Люди ж того не розуміють. Одна жінка підходила, просила, щоб дав гроші на її покійного чоловіка. Каже: “Він же тоже тим дихав”.

У сільській лікарні запевняють, що нарікання людей на здоров’я марні.

— Ні раку, ні туберкульозу, ні респіраторних хвороб у малашівців нема більше, ніж в інших селах. Люди навпаки здоровіші, бо менше п’ють. Чого так? Кажуть, історично склалося, що населення тут інтелігентніше, — говорить 31-річний Володимир Скрипець із сільської лікарні.

Колишній тернопільський мер Роман Заставний каже, що “сміттєвою кризою” керували його політичні опоненти.

— Використали людей. Серед пікетувальників було п’ять-шість, яким платили і яких приїжджали консультувати люди з Києва. Решта — йшли за ідею.

За Заставного місто взялося будувати новий полігон у Миролюбівці. Теперішній мер Сергій Надал вважає, що та ділянка не підходить для сміттєзвалища за екологічними нормами.

— Там були всі дозволи від екологів. Просто “свободівці” раніше піарилися перед селянами, що проти цього будівництва. А тепер прийшли до влади і не можуть визнати перед людьми, що то були пусті слова, — каже екс-мер.

Тепер міська рада просить у губернатора під звалище інше місце. Той поки що не дав відповіді. Мерія розглядає варіант оренди чи купівлі для звалища землі, що перебуває в приватній власності. Ведуть перемовини з італійською фірмою про будівництво сміттєпереробного заводу.
Андрій ЯНОВИЧ, gazeta.ua

 

Коментарі вимкнені.