Обличчя Тернополя: Мар’яна Феник через об’єктив хоче спіймати помах крил метелика

Продовжуємо знайомити своїх читачів з чудовими та світлими людьми, які живуть на теренах нашої області у проекті “Обличчя Тернополя”.

Знайомтесь – Мар’яна Феник 

Вітаю! Мене звати Мар’яна Феник і  я гордо називаю себе тернополянкою, адже народилась, виросла і живу у цьому затишному місті. Навчаюся на другому курсі у Тернопільському педагогічному університеті на факультеті журналістики.

Нещодавно відкрила для себе новий вид мистецтва – фотографування і це одразу стало моїм захопленням. Зараз у цій справі я новачок, але прагну вдосконалення своїх навичок, щоб спіймати невловимий помах крил метелика або грізну блискавку, закарбувати ніжний погляд матері.

Мрію побачити незрівняну архітектуру Європи, сучасні світові мегаполіси, а також найвіддаленіші куточки нашої планети та зафіксувати їх на свою фотокамеру.

Найбільшим моїм страхом є глибина, адже нема нічого гіршого, ніж падати на дно, в прямому та переносному значенні.

За що я люблю Тернопіль?  Погодьтеся, на перший погляд здається, що тема давно вичерпана. Люблю Тернопіль за неповторне цвітіння каштанів, за безмежну синь нашого озера, за шурхіт осіннього листя під ногами, за дитинство, яке минуло на тихих вуличках.  Люблю Тернопіль за те,  що тут були перші злети і падіння, тут зустріла хороших друзів та  першу любов. Люблю Тернопіль за те, що серце завжди повертається сюди!

Від усієї душі хочу побажати тернополянам щастя, здійснення мрій та задумів! Нехай ваше життя, як яскрава мозаїка, складається зі світлих фарб радості, незабутніх подій, а кожен новий день дарує успіх і чудовий настрій!