Про сон на вуликах і будинок без жодного цвяшка

Поважний 75-літній ювілей відсвяткував знаний на Тернопільщині пасічник і просто наполеглива й добродушна людина Омелян Мирославович Мандзюк. У цей день, мабуть, зринають у його пам’яті чимало життєвих моментів – веселих і сумних, приємних і невтішних, але водночас таких рідних і достойно прожитих. Інакше наш співрозмовник просто не вміє, адже є людиною честі й совісті. Саме так говорять про нього численні друзі та добрі знайомі.

Напередодні дня народження ми зустрілися із ювіляром у невимушеній обстановці – у його найулюбленішому місці – на пасіці, що знаходиться в Колодіївці Підволочиського району. Для Омеляна Мирославовича це місце є найзатишнішим і найгармонійнішим з його внутрішнім світом та природою. П’янке від ароматів різнотрав’я тутешніх Медоборів повітря, бджілки-трудівниці, за якими любить спостерігати пасічник, є непідробними і щирими. Тому у цьому місці найкраще працюється й відпочивається водночас. Пасіку, щоправда, наш співрозмовник цього року зменшив наполовину. Адже доглядати за сотнею вуликів чоловікові стає дедалі важче і передати пасіку теж нікому. Хоча і з тими вуликами, які залишилися, роботи вистачає.
У свої сімдесят п’ять Омелян Мандзюк про бджіл знає практично все. Воно й не дивно, адже присвятив їм п’ятдесят п’ять років власного життя. За цей час навчився відчувати настрої та бажання бджілок, лікувати їх від хвороб і просто любити цих «Божих посланців». А вони натомість віддячують господареві хорошим самопочуттям та медовими врожаями, які нерідко були рекордними.
– Бджоли – найкращі Божі створіння, – переконаний Омелян Мирославович. Адже вони приносять людям чимало користі, як запиленням, так і своєю продукцією, яка лікує і є профілактикою від різних хвороб. Принаймні він її вживає усе життя. А десять років тому наш співрозмовник облаштував собі дерев’яний апітерапевтичний будиночок, збудований без жодного цвяшка. Під двома лежаками вмонтовані вулики. Власне, у них Омелян Мирославович часто у літню пору любить ночувати й прислухатися до нічних бджолиних розмов і їхнього заспокійливого гудіння. Такий сон на вуликах, впевнений він, є надзвичайно цілющим і корисним. Як і вся атмосфера на пасіці загалом. Навіть бджолині жала, і ті помічні. На них у чоловіка немає жодної алергії, тому влітку він працює зовсім без захисту, лише у шортах. А ще Омелян Мирославович іноді вмикає бджілкам музику, іноді хвалить або просто розмовляє з ними. Комашки йому довіряють і слухаються. Про це навіть по селі ходять жартівливі легенди.
– Якось, – розповідає Омелян Мирославович, бджолиний рій покинув вулик і осів на дереві. Сусіди прийшли про це сказати мені. А я взяв картонний ящик і кинув у нього бджолину матку, яку помітив першою. У ящику зробив невеликий отвір і наказав: «Щоб за півгодини ви всі були в ящику!». Після того пасічник пішов додому, а коли за якийсь час повернувся, весь рій, справді, був у ящику. Здивуванню сусідів не було меж, вони казали, що Омелян Мандзюк володіє чудодійною силою.
Таких історій, пов’язаних із бджолами, у нього чимало, адже тільки ними він і живе. Дружина Віра в усьому підтримує чоловіка, як і він її. То ж кажуть, дав би Бог здоров’я, а все решту у них є.
Любов ТИМЧУК, Газета “Сільський господар плюс”

Коментарі вимкнені.