Природній катаклізм на Тернопільщині, – висихають криниці і ставки

На Тернопільщині пересихають криниці, ставки і річки. Найгостріше нестачу води відчули жителі Борщівського, Чортківського, Бучацього і Заліщицького районів.
– Маю дві криниці на подвір’ї. – розповідає жителька села Ридодуби Чортківського району Богданна Мельник. – Торік викопали. Заплатили 6 тисяч гривень. А що мали робити? Стара висохла. В ній лишилося хіба трошки мутної води. То даю птиці і худобі.

У селі щодня в когось поглиблюють криницю.
– То якийсь природній катаклізм. – каже Люба Данилюк. – Я чула, що і в Європі вода пропадає. Бо говорять люди, що через те пропала воді, що став спустили у сусідньому селі Слобідка-Джуринська. Але я не знаю чи це є причиною. В одних зовсім вода пропадає, а в інших ще щось є. Люди із заробітків приїжджали і казали, що в Польщі таке саме.

Пенсіонерка Марія Довбенько – сусідка Данилюків. Не пригадує, щоб у селі колись не було води.
– У 1947-му така ж посуха була, – розповідає. – Але криниці не пересихали. 15 років тому син викопав другу криницю, щоб було ближче ходити. Вона має 6 метрів. Але насос воду вже не тягне. Як починає гудіти, виключаю, аби не згорів. Мені добре, бо вона під боком, не треба обходити хату. Як не стане води, то буду брати зі старої. Її ще за Польщі викопали. Каменем обклали. З неї сусідка воду бере. Дивно, що в мене є вода, а в неї нема. Бо через дорогу живе.

Колишня доярка Ганна Рекрутяк носить воду від сусідів. Намагається брати менше, щоб вистачило всім.
– Корові воду маю, бо в нашій криниці ще трошки поступає. – розповідає. – З глиною, але нічо. Худоба п’є. А от молоко впало. Пасти нема де, бо трава вигоріла. Води та корова достатньо не має. П’є відро, а вона може хотіти і два відра випити, і три. Корми також недобрі. Виросло трошки люцерни і вже цвіте. Вона соку не має. Посуха дуже впливає на якість молока. Його менше і воно менш жирне. Усе взаємопов’язане. А молоко по дві гривні. В селі воно повинно бути мінімум по 6 гривень. То, що бідний селянин страждає в селі, це всім по лампочці.

У селі Ромашівка криниць пересохло менше –10 відсотків. Але там міліє став.
– Став був глибиною більше 2 метрів. – розповідає сільський голова Ромашівки Борис Кастранець. – Лишилося 25 сантиметрів води. Ще риба є. По верху плаває і люди вилапують до решти. Думають собі так, що вода впала, бо спустили слобідський став. При чому тут він? Нема дощів і снігів. А от меліоративна система знищила багато.

Треба адаптуватися до зміни клімату

– Криниці пересихають, бо щороку дефіцит опадів. – розповідає лідер громадської організації екологічне гуманітарне об’єднання «Зелений світ» Олександр Степаненко. – Стає тепліше, посуха. Для пересічного жителя може здаватися, що підвищення на 2-3 градуси – не страшно. Уявіть людину, яка має на 2-3 градуси більшу температуру тіла. Чи не буде вона зневодена? Щоб колодязі наповнилися, треба, щоб лило тиждень.

Треба адаптуватися до зміни клімату. Економити воду. Ми надто багато її втрачаємо. Жити з підвищеною температурою в природі буде важко. Таких погодніх умов, як 20 років тому, більше не буде.

Також багаторічна меліорація і лісове господарство зробили своє. Великоплощинні рубки. Наші лісгоспи рубали і рубають. І ще – відсутність весняних паводків на річках. По всій Україні річки зміліли. Ставки пересихають. Ліва притока Дністра днями висохла. На ставах заростають русла. Водні господарства повинні підрахувати наскільки вода впала. Ввести режим економії води. Прикинути чи може бути на Сереті, наприклад, 5 водосховищ. Можливо, частину ставків спустити.

Зміліли ставки і річки

Олександр Степаненко надіслав звернення голові ОДА Степану Барні щодо критичної ситуації у сфері водокористування та на водних об’єктах півдня області.
– Спостереження ЕГО «Зелений Світ» на водних об’єктах у Борщівському, Бучацькому, Чортківському та Заліщицькому районах засвідчили помітне падіння рівнів водності річок Серет, Стрипа, Нічлава, Тупа, Джурин. – продовжує він. – Частково висохли та заросли русла. Різко зменшилися площі ставків та водосховищ ГЕС. Підвищення температури води подекуди супроводжувалося масовою загибеллю водних живих організмів. Показовою у цьому сенсі є ситуація на найбільшому колись у Чортківському районі ставку на річці Джурин у селі Слобідка Джуринська площею 96.65 га. Це загальна площа земель водного фонду під ставом – дно ставу, плюс прибережна захисна смуга. Нині площа водної поверхні складає біля 5% від проектної.

Критична ситуація, що склалася на об’єкті та прилеглих землях водного фонду – через бездіяльність керівництва Чортківської РДА та Державної екологічної інспекції у Тернопільській області у справі контролю за дотримання орендарем та суміжними землекористувачами природоохоронного законодавства. З самого початку передача водойми у користування ФОП Мізероти супроводжувався порушеннями законодавства. Договір оренди не передбачав передачі орендареві усієї 50% – метрової прибережної захисної смуги. Зелені насадження не доглядали, у багатьох місцях пошкоджені та знищені. Орендар систематично, майже щороку спускав воду у ставку. У тому чисті у період нересту та літньої межені, мотивуючи це «оздоровленням» ставка та ремонтними роботами на гідротехнічних спорудах.

Активісти ЕГО «Зелений Світ» зафіксували майже повсюдне ослаблення природних джерел, подекуди їх повне висихання. Жителі Борщівського, Бучацького, Чортківського і Заліщицького районів відзначають пониження води у криницях та джерелах – навіть у тих селах, які досі вважалися багатими на запаси підземних вод. Паралельно із виснаженням підземних вод наростає їхнє забруднення. Органи Держсанепіднагляду звертають увагу на зростання показників бактеріального та хімічного (нітратного) забруднення джерел питного водопостачання населених пунктів, сільських дитячих та навчальних закладів. Зокрема, у Чортківському районі.

Ситуація, що склалася у сфері водокористування, спонукає до підсилення контролю за дотриманням природоохоронного законодавства у сфері водокористування. А також до здійснення діяльності в усіх сферах, що мають вплив на стан водних ресурсів: сільське, лісове, комунальне господарство, планування територій, розробка надр, гідроенергетика, рибне господарство, природно-заповідна справа.

Вважаємо за доцільне:
Внести зміни та доповнення до Програми охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області на 2014-2020 роки – в контексті адаптації господарського комплексу до зміни клімату та мінімізації негативних явищ у сфері водокористування.

Доручити районним державним адміністраціям: переглянути діючі договори оренди водних об’єктів, привести їх у відповідність з чинною редакцією Водного Кодексу України та закону «Про охорону навколишнього природного середовища», проконтролювати режим дотримання користувачами ПЗС та водоохоронних зон, при виявленні грубих порушень природоохоронного законодавства – розпочати процедури розірвання договорів та оголошення нових конкурсів на право оренди.

Доручити відповідним підрозділам ОДА та РДА прийняти плани екстрених заходів щодо впровадження режиму ощадливого водокористування та захисту водних ресурсів у комунальному, сільському та лісовому господарстві.

Доручити Департаменту екології та природних ресурсів сформулювати пропозиції щодо позбавлення дозволів на спеціальне водокористування користувачів, котрі грубо та систематично порушують природоохоронне законодавство України.

Наталка Петрів