Чим схожий на свою матір депутат з Тернополя Петро Ландяк

Депутат Тернопільської міської ради Петро Ландяк відповів на питання кореспондента “Погляд” про свою маму – спеціально до Дня матері.

– Якою мама була в вашому дитинстві, в юному і окремо в зрілому віці?

– Мені здається, внутрішньо вона завжди була однаковою. Була мамою. На жаль, її вже немає в живих

– Ким вона працювала?

– Вона працювала в колгоспі, в польовій бригаді. Я часто допомагав їй на посадці і обробітку тютюну. Виконував всі операції: садив тютюн, сапав, ламав, силяв на шнури, розвішував для висихання, лише на завершальному етапі не укладав висохлий тютюн в своєрідні тюки.

– Як любила проводити дозвілля?

– Дозвілля в селі – це був короткий і частковий перепочинок в неділю і свята. Частковий – тому що вдома були корова, свиня, кури, гуси, качки, кролі, а ця господарка не давала можливості надто розслабитись навіть у вихідні.

– Опишіть мамин характер у трьох словах.

– Вимоглива, чесна, любляча.

– Якими були очікування у мами щодо вашої вищої освіти?

– Вона дуже за це переживала. Дуже вболівала за моє навчання в школі. На той час, а школу я закінчив у 1978 році, вища освіта давала серйозний статус.

– Яких «лайфхаків» навчила вас мама?

– Нічого особливого не пам’ятаю, знаю, що мама була дуже раціональною, завжди старалась думати, коли щось робить.

– Вона привчала вас до хатньої роботи?

– Я більше відповідав за навколо хатню роботу. Практично кожного тижня я мав прибрати навколо будинку, де ми жили, і господарських будівель Це, як правило, я робив в суботу і на цю роботу затрачав близько половини дня. І не тому, що я її виконував повільно, – просто шмат роботи був немалий. Під час навчання школі батьки мене оберігали від роботи, щоб вона не заважала навчанню, а на літніх канікулах в мій обов’язок входило пасти корову, яка була головною годувальницею сім’ї.

– Назвіть улюблені страви з маминого «меню»?

– Вареники з картоплею, вони були смачними і специфічними, через тривале замішування тіста. В неділю перепадали пельмені і ще одна страва – по-народному її називали з книдлі. Не знаю, як їх роблять, знаю, що змішують сир і варену картоплю в певних пропорціях і варять. Пам’ятаю той смак. Дуже мені вони, ці книдлі, подобались…

– Які риси матері впізнаєте у собі?

– Вимогливість до себе.

– Пригадайте знаковий випадок у житті, який показує материнську любов.

–  Не можу чогось особливого згадати, а найбільша любов проявлялась у великій жертовності мами до нас. До мене і до старшої сестри.

– Цікаво, чи обирали ви дружину, схожу на маму?

– Ні, в таких випадках більше працюють емоції…

– Дякуємо за розмову, Петре Дмитровичу, у вас чудова мама!