Так виглядав Завалівський замок на Тернопільщині

Втрачена оборонна споруда в колишньому містечку Завалів (нині село Підгаєцького району Тернопільської області).

Був збудований на узбіччі яру коштом дідичів Завалова Маковецьких на місці дерев’яного. Будівля мала у плані вигляд букви «U», кілька поверхів, три 5-кутні башти по кутах, у четвертій містилась каплиця. Замок був просторий, обведений валом і ровом. Був мурований, одноповерховий, з вежами і мав три крила у формі літери «П», стояв фасадом до півдня. Наріжники північно і південно-східні замикалися баштами. На північно-західному крилі стояла, дещо висунена вперед, нижча вежа, а на розі південно-західному містилася каплиця, а ззовні на цій вежі висів годинник. Зверху в баштах були квадратні отвори для спостереження та оборони. Всередині головного крила, що було довше від бічних, був входовий вестибюль і сходи, що вели на поверх. У замку на партері було десять кімнат і дві великі зали. Одна велика зала була для забав і прийомів, і тут на головній стіні був зображений гетьман Станіслав-Ян Яблоновський під час битви. Друга велика зала мала кам’яну підлогу. Під замком були просторі льохи, де тримали харчі та напої. Як розповідають, тут ніби-то був тунель, який тягнувся на другий кінець гори, на Яблунівку — довжиною майже з кілометр. Із замку, вздовж гостинця, вела на заставецький цвинтар липова алея, а посередині цвинтаря стояла мурована каплиця, де були поховані дідичі.

1675 року замок був сильно зруйнований у час нападу турків під командуванням Ібрагіма Шишмана, а всіх Маковецьких і значну кількість шляхти взято у полон. Після смерті Рафала Маковецького 1689 року, Завалів одідичив великий коронний гетьман Станіслав-Ян Яблоновський. Він відбудував замок і укріпив його. Тут він тримав залогу війська і звідси контролював татар, які тоді господарювали на Поділлі.

У замку перебувала галерея картин, яку зібрав князь Станіслав Вінцентій Яблоновський.

Княжна Теофіля, дочка князя Юзефа Александра Яблоновського, під кінець XVIII століття продала свої завалівські посілості Йосипові Груї, котрий вже посідав Горожанку, а Станіслав Груй, його син, продав посілості Мошинським, які були власниками Литвинова.

Біля 1847 року купив ці землі віденський адвокат, українець з боярського роду, д-р Климентій «Климко» Рачинський. Згідно його заповіту, після його смерті спадок мав перейти дітям його брата.

Александер Рачинський відновив завалівський замок, заложив тут велику бібліотеку й мистецький архів. Близько 1900 року Александр Рачинський заснував “Архів Завалова”, в якому знаходилися документи (починаючи з XVI ст.), плани фортифікацій, кілька королівських листів, рукописи Генрика Сенкевича (під час написання “Трилогії” він перебував у Носові) та Корнелія Уєйського (про свій побут у Завалові письменник написав у “Листах з-під Львова”). У 1912-1913 рр. були проведені реставраційні роботи за проектом львівського архітектора Тадеуша Мокловського. Проте 1915 року замок цілковито пограбовано і знищено. Російські війська, які відступали у 1917 році, підпалили частково реставрований замок. Хоча замок був пізніше частково відновлений, та після Першої світової війни він перетворився в руїну, а після Другої світової війни руїни замку дощенту розібрано.

Джерело: Мандрівка Старим Кордоном

Comments are closed.