Тернопільські лицарі носять обладунки 20-30 кг та знають секрети Середньовіччя
Прекрасно володіють холодною зброєю та відтворюють історичні бої – у нашому місті дійсно воюють представники Середньовіччя. Від обладунків і до хитростей дружинника – вони знають усе.
Тернопільські лицарі тренуються у єдиному клубі історичної реконструкції «Галицька дружина». Капітан Федір Приступа розповів, як же проходить тренування:
– На першому тренуванні питаємо людину щодо стану здоров’я. Якщо є протипоказання, то радимо відмовитися від занять бойовою частиною. Якщо ні – даємо 6 місяців, щоб учасник зібрав комплект історичного одягу.
До комплекту одягу входить шапка, пояс, поясна сумка, побутовий ніж і т.д. Весь одяг можна купити у магазині, або викроїти самому. Середня ціна такого костюма – 1500-2000грн. Зброя є дорога – меч вартістю від 1000 грн. та дешевша, якою користувалися незаможні люди, сокира за 300-400грн. Хоч усе більше залежиться від матеріалу та примх учасників.
– На тренуваннях важлива фізична підготовка, – розповідає Федір Приступа. – Бо сам обладунок важить від 20 до 30 кг. Це невелика вага, адже розподілена по усьому тілу: шолом десь 5 кг, а обладунок корпусу – у межах 7 кг.
На історичних фестивалях обладунок лицарі носять зранку і до вечора. Кажуть, що вага відчувається, коли його знімають. Часом через його неправильний підбір бувають серйозні травми.
– Як у кожному спорті є травматизм. Перша причина – погано підігнаний обладунок. Наприклад, боєць не одягнув захист ніг, або у нього тонкий шолом, – додає капітан клубу. – Інша – погана підготовка, бо ж людина може не вміти правильно падати.
Тернопільські лицарі їздять по багатьох фестивалях – у стародавній Меджибіш, Кам’янець–Подільський, Київ і т.д. А для видовищних дійств, як от бої 50 на 50, збираються команди з кількох міст. Діють вони згідно кодексу честі. Наприклад, того хто впав – уже не б’ють. Цікавий факт, що бійці клубу цікавляться й побутовими дрібницями Середньовіччя. Якось вони дізнавалися, як спускатися з пагорбів у слизькому шкіряному взутті.
– Колись взуття було зі шкіри, але дуже слизьке. А спуститися доволі проблематично. Як вони спускалися? Ми з’ясували, що тоді використовували спеціальні засоби, як їх називають «льодові шипи» – трикутна зірочка із загнутими кінцями, яку прив’язували до п’ятки, – ділиться цікавими фактами Федір Приступа.
Мар’яна Зварич, новини Тернополя “Погляд”
Коментарі вимкнені.